ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РОСЛИН

Автор(и)

  • Ж. І. Білик канд. біол. наук, старша наукова співробітниця відділу створення навчально-тематичних систем знань, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, zhannabiluk@gmail.com; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2092-5241
  • Є. Б. Шаповалов канд. техн. наук, старший науковий співробітник відділу створення навчально-тематичних систем знань, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, gws0731512025@gmail.com; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3732-9486
  • В. Б. Шаповалов старший науковий співробітник відділу створення та використання інтелектуальних мережних інструментів, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, svb@man.gov.ua; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6315-649X

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2021-21_22-03

Ключові слова:

мобільні додатки, навчальне середовище, STEM-підхід, ідентифікація рослин, Google Lens.

Анотація

Одним із основних принципів ефективного навчання є принцип «природовідповідності», тобто середовище, в якому дитина навчається, має бути звичним для неї. Для сучасної дитини середовище гаджетів стало природним середовищем. Саме тому використання мобільних додатків є доволі перспективним методом навчання. У статті проаналізовано мобільні додатки, які використовуються для визначення рослин, що можуть бути застосовані для реалізації STEM-підходу. У світі налічується близько десяти мобільних додатків, які визначають рослини. Ці програми можна поділити на три групи: мобільні додатки, які визначають рослини автоматично, аналізуючи зображення рослин (чи їх фотографії) в реальному часі; мобільні додатки, які містять інформацію, що дає змогу ідентифікувати рослини самостійно на основі характеристик рослин; мобільні додатки догляду за рослинами. Отже, було обґрунтовано доцільність використання додатка Google Lens, що належить до першої групи додатків, проте важливим також є проведення порівняння точності аналогічних додатків і визначання найдосконалішого з них. Щодо зручності використання і точності ідентифікації проаналізовано такі мобільні додатки: Flora Incognita, PlantNet, PlantSnap, PictureThis, LeafSnap, Seek, PlantNet. Цікавим є додаток Seek, в якому наведено детальні інструкції для учнів щодо дослідження. Також цей додаток має інструменти заохочення учнів і пропонує участь у міжнародних природодослідницьких проєктах. Доведено, що Flora Incognita і PlantNet є найзручнішими у використанні, мають найбільш інформативний інтерфейс із програм ідентифікації рослин. Проте вони характеризуються значно меншою точністю визначення рослинних об’єктів порівняно з результатами Google Lens, а Flora Incognita з більш високою точністю визначає види місцевої (аборигенної) флори. Враховуючи результати пропонованого і попереднього дослідження, для застосування під час уроків на базі STEM-підходу можна рекомендувати додаток Google Lens.

Посилання

Martín-Gutiérrez, J., Fabiani, P., Benesova, W., Meneses, M. D., & Mora, C. E. (2015). Augmented reality to promote collaborative and autonomous learning in higher education. Comput. Human Behav. 51, 752–761. https://doi.org/10.1016/j.chb.2014.11.093

Kinateder, M., Ronchi, E., Nilsson, D., Kobes, M., Müller, M., Pauli, P., et al. (2014). Virtual Reality for Fire Evacuation Research. Proc. 2014 Fed. Conf. Comput. Sci. Inf. Syst. 2, 313–321. https://doi.org/10.15439/2014f94

Modlo, Y. O., Semerikov, S. O., Bondarevskyi, S. L., Tolmachev, S. T., Markova, O. M., Nechypurenko, P. P. (2020). Methods of using mobile Internet devices in the formation of the general scientific component of bachelor in electromechanics competency in modeling of technical objects. CEUR Workshop Proc. 2547, 217–240.

Shapovalov, V. B., Atamas, A. I., Bilyk, Z. I., Shapovalov, Y. B., Uchitel, A. D., Bilyk, Z. I. (2018). Structuring Augmented Reality Information on the stemua. science. Proc. 1st Int. Work. Augment. Real. Educ. (AREdu 2018). 2257, 75–86.

Agustina, W. W., Sumarto, S., Trisno, B. (2019). Augmented reality based on stem for supporting science literacy in vocational education. J. Phys. Conf. Ser. 1375. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1375/1/012088

Modlo, Y., Yechkalo, V., Semerikov, S. O., Tkachuk, V. (2017). Using technology of augmented reality in a mobile-based learning environment of the higher educational institution. Nauk. zapysky, Seriia Probl. Metod. Fiz. I tekhnolohichnoi Osv. 11, 93–100.

Potkonjak, V., Gardner, M., Callaghan, V., Mattila, P., Guetl, C., Petrović, V. M., et al. (2016). Virtual laboratories for education in science, technology, and engineering: A review. Comput. Educ. 95, 309–327. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2016.02.002

Park, N. (2011). The Development of STEAM Career Education Program using Virtual Reality Technology. J. Phys. A Math. Theor. 44, 085201. https://doi.org/10.1088/1751-8113/44/8/085201

Sarabando, C., Cravino, J. P., & Soares, A. A. (2014). Contribution of a Computer Simulation to Students’ Learning of the Physics Concepts of Weight and Mass. Procedia Technol. 13, 112–121. https://doi.org/10.1016/j.protcy.2014.02.015

Shapovalov, V. B., Shapovalov, Y. B., Bilyk, Z. I., & Megalinska, A. P. (2020). The Google Lens analyzing quality: an Analysis of the possibility to use in the educational process. Proc. 2st Int. Work. Augment. Real. Educ. (AREdu 2019).

Stryzhak, O. Y., Prychodniuk, V., & Podlipaiev, V. (2019). Model of Transdisciplinary Representation of GEOspatial Information. Adv. Inf. Commun. Technol. 560, 34–75. https://doi.org/10.1007/978-3-030-12385-7

Modlo, Y. O., Semerikov, S. O., Nechypurenko, P. P., Bondarevskyi, S. L., Bondarevska, O. M., & Tolmachev, S. T. (2019). The use of mobile Internet devices in the formation of ICT component of bachelors in electromechanics competency in modeling of technical objects. CEUR Workshop Proc. 2433, 413–428.

Dziabenko, O., & Budnyk, O. (2019). Go-Lab Ecosystem: Using Online Laboratories in a Primary School. EDULEARN19 Proc. 1, 9276–9285. https://doi.org/10.21125/edulearn.2019.2304

Kim, L., Revd, S., Timm, C. D. (2015). Through the Google Lens : Development of lecturing practice in Photography This work is submitted in fulfillment of the requirements at the Durban University of Technology.

Опубліковано

2022-04-17

Як цитувати

Білик, Ж., Шаповалов, Є., & Шаповалов, В. (2022). ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РОСЛИН. Наукові записки Малої академії наук України, (21-22). https://doi.org/10.51707/2618-0529-2021-21_22-03