ПРОЕКТ 2061 ТА ІНШІ ІНІЦІАТИВИ З НАУКОВОЇ ГРАМОТНОСТІ: ЗАРУБІЖНІ УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИКЛАДАЧІВ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

Автор(и)

  • Д. Б. Свириденко д-р філос. наук, професор, завідувач кафедри ЮНЕСКО з наукової освіти, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна, denis_sviridenko@ukr.net; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6126-1747
  • Ф. Г. Ревін канд. філос. наук, асистент завідувача кафедри ЮНЕСКО з наукової освіти, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна, frollrevin@gmail.com; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7349-8079

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2021-21_22-12

Ключові слова:

академічні стандарти, бенчмаркінг, розвиток навчальних планів, інтерактивне навчання, багатопрофільний підхід, наукова освіта, наукова грамотність.

Анотація

Стрімке зростання кількості країн, що прагнуть до активного розвитку конкурентоспроможної економіки, яка базується на інтелектуальному потенціалі, робить досягнення наукової грамотності одним із найважливіших глобальних пріоритетів. Визнання важливості ролі наукового підходу в ідеологічному, політичному, економічному, соціальному та освітньому контекстах зумовило посилену увагу фахівців з різних дисциплін до цього феномену. Звертаючись до закордонного досвіду, автори статті ставлять перед собою завдання ознайомчого огляду Проєкту 2061, ініційованого Американською асоціацією сприяння розвитку науки (AAAS), який розглядається як перспективний підхід до вирішення проблеми занепаду рівня наукової освіти як у нашій країні, так і за кордоном. Водночас ми зацікавлені в аналізі основних причин, що диктують необхідність підвищення рівня наукової грамотності учнів, які представляють різні академічні програми, у процесі впливу на них різних факторів глобального технологічного прогресу. Полідисциплінарний характер природничих наук – це ще один вкрай важливий аспект нашого поточного дослідження, оскільки (будучи повноцінно реалізованим) він надає можливість підходити до вивчення явищ з усіх боків, формуючи таким чином цілісну картину світу. Як міжнародна програма, спрямована на оцінку академічних досягнень учнів, PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів) базується саме на такому плідному синтезі міждисциплінарного методу, за допомогою якого дослідники оцінюють рівень читання, математичної та природничо-наукової грамотності студентів. Слугуючи ефективним інструментом оцінювання, ініціатива PISA не тільки допомагає виміряти обсяг доступних знань, а й діагностує здатність учнів обробляти інформацію, використовуючи наукові та критичні методи мислення, аналізувати її і робити висновки. Відповідно, ми переконані, що такі наукові інструменти порівняльного аналізу незамінні для сучасного покоління учнів (студентів) у всьому світі, оскільки просте запам’ятовування і відтворення інформації перебуває на межі повного нівелювання, програючи індустрії штучного інтелекту, яка бурхливо розвивається і здатна запропонувати більш ефективні альтернативи примітивним механічним навичкам отримання знань. Отже, якщо людський інтелектуальний розвиток швидко досягає точки біфуркації, ми повинні покладатися на створення нових моделей мислення і розв’язання проблем, з урахуванням успішної методології навчання, що має потенціал бути орієнтиром щодо підвищення рівня глобального і національного наукового прогресу та соціального добробуту.

Посилання

Holbrook, J., & Rannikmae, M. (2007). The Nature of Science Education for enhancing Scientific Literacy. International Journal of Science Education, Taylor & Francis (Routledge), 29 (11), 1347–1362. DOI: https://doi.org/ff10.1080/09500690601007549ff

Harlen, W. (2001). The Assessment of Scientific Literacy in the OECD/PISA Project. Studies in Science Education, 36 (1), 79–103. DOI: https://doi.org/10.1080/03057260108560168

Bybee, R., McCrae, B., & Laurie, R. (2009). PISA 2006: An assessment of scientific literacy. Journal of Research in Science Teaching, 46 (8), 865–883. DOI: https://doi.org/10.1002/tea.20333

Rutherford, F. J., & Ahlgren, A. (1990). Science for all Americans. New York : Oxford University Press.

Kolovou, M. (2021). Lessons from the Past: Reviewing How We Teach Science, What’s Changed, and Why It Matters. Science & Education. DOI: https://doi.org/10.1007/s11191-021-00267-2

American Association for the Advancement of Science (AAAS), Project 2061. (1993). Benchmarks for science literacy. New York : Oxford University Press.

Goldston, D., & Bland, J. (2002). Trailing Halley’s Comet: Transforming Science, Mathematics, and Technology Education Through Interdisciplinary Collaborations in Higher Education. School Science and Mathematics, 102 (6), 241–244. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1949-8594.2002.tb17882.x

Koppal, M., & Caldwell, A. (2004). Meeting the Challenge of Science Literacy: Project 2061 Efforts To Improve Science Education. Cell Biology Education, 3 (1), 28–30. DOI: https://doi.org/10.1187/cbe.03-10-0016

Clark, J. (2005). Curriculum studies in initial teacher education: the importance of holism and project 2061. Curriculum Journal, 16 (4), 509–521. DOI: https://doi.org/10.1080/09585170500384636

She, H. C., Stacey, K., & Schmidt, W. H. (2018). Science and Mathematics Literacy: PISA for Better School Education. International Journal of Science and Mathematics Education, 16 (S1), 1–5. DOI: https://doi.org/ 10.1007/s10763-018-9911-1

Howell, E. L., & Brossard, D. (2021). (Mis)informed about what? What it means to be a science-literate citizen in a digital world. Proceedings of the National Academy of Sciences, 118 (15). DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1912436117

UNESCO. (1993). Final Report: International Forum on Scientific and Technological Literacy for All.

Mc Eneaney, E. H. (2003). The Worldwide Cachet of Scientific Literacy. Comparative Education Review, 47 (2), 217–237. DOI: https://doi.org/ 10.1086/376539

UNESCO. Declaration on science and the use of scientific knowledge (1999). Retrieved from http://www.unesco.org/science/wcs/eng/declaration_e.htm

Опубліковано

2022-04-17

Як цитувати

Свириденко, Д. Б., & Ревін, Ф. Г. (2022). ПРОЕКТ 2061 ТА ІНШІ ІНІЦІАТИВИ З НАУКОВОЇ ГРАМОТНОСТІ: ЗАРУБІЖНІ УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИКЛАДАЧІВ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН. Наукові записки Малої академії наук України, (21-22). https://doi.org/10.51707/2618-0529-2021-21_22-12