Наукові записки Малої академії наук України http://snman.science/index.php/sn <p>Випуск Збірника обумовлюється необхідністю розвитку вітчизняного наукового потенціалу та інтеграції його у світовий науковий простір, зокрема – створення простору якісної публічної комунікації вчених і педагогів-практиків Малої академії наук України та її соціальних партнерів, зокрема – вчасного донесення ідей наукової освіти, представлення інновацій в системі роботи МАН, висвітлення результатів НДР.<br />Наукове видання, у якому оприлюднюються результати досліджень вітчизняних учених, практичні здобутки видатних педагогів України в організації освітнього процесу для розвитку учнівської молоді, є популярним серед провідних вітчизняних науковців, докторантів, аспірантів і творчих педагогів. Редакційна колегія невпинно працює над підвищенням якості видання.</p> uk-UA savchenko_irina@ukr.net (Савченко Ірина / Savchenko Iryna) mykpopov@protonmail.com (Mykyta Popov) Sun, 17 Apr 2022 11:12:59 +0000 OJS 3.3.0.8 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 МЕТАТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНОСТІ http://snman.science/index.php/sn/article/view/73 <p style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm;" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><em>Стаття присвячена осмисленню метатеоретичних підвалин трансдисциплінарності. Розглянуто трансдисциплінарні виміри наукових досліджень, що спрямовують наукові пошуки на осмислення сукупності багатоманітних аспектів наукових проблем. Доведено, що поняття трансдисциплінарності в сучасних наукових інтерпретаціях зводиться до&nbsp;визначення загальних методологічних параметрів, які охоплюють взаємодію конкретних методологій, інструментів для формування цілісної наукової картини світу, що демонструє різні грані наукового пізнання, співвідносні з осмисленням певних (суміжних або несуміжних) предметних галузей у їхніх конкретних та ймовірних взаємозв’язках, взаємообумовленостях і взаємовпливах. Трансдисциплінарність визначено як багатовекторну парадигму наукового пізнання, спрямованого на&nbsp;трансформацію способу опрацювання і осмислення будь-якої наукової інформації шляхом розпізнавання, сприйняття певних невідомих аспектів реальності, які раніше не були актуалізовані. Обґрунтовано, що трансдисциплінарний підхід забезпечує багатовимірність і багаторівневість досліджень, що зумовлюється вивченням наукових проблем через аналіз їх багатоманітних проєкцій у різних наукових площинах, що визначаються динамікою взаємодії систем певних величин, ознак, ступенів якості тощо, які упорядковуються в певні ієрархічні структури. Визначено, що багаторівневість і багатовимірність об’єктів трансдисциплінарних досліджень вивчення корелює з поліаспектністю світосприйняття суб’єкта, який здійснює відбір параметрів, форм, методів дослідження. З’ясовано, що трансдисциплінарні дослідження мають метатеоретичний характер, оскільки поєднують не лише емпіричні і теоретичні напрацювання з окремих галузей, а й узгоджують їх до рівня прийнятної взаємодії з позицій різних дисциплін, що приводить до формування певних універсальних алгоритмів і&nbsp;принципів взаємозв’язку.</em></span></span></span></p> В. П.  Атаманчук Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/73 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 ІДЕЇ ОСВІТНІХ STEM-STEAM-ПРОЄКТІВ http://snman.science/index.php/sn/article/view/88 <p class="western" style="line-height: 150%; text-indent: 0cm; margin-bottom: 0cm;" lang="ru-RU"><span lang="uk-UA"><em>Сучасні вимоги до реформування всіх галузей української освіти серед іншого передбачають активне використання STEM-STEАM-технологій. З&nbsp;одного боку, такий підхід забезпечує стійкий інтерес у здобувачів освіти до свідомого вибору професії STEM-профілю в майбутньому. З іншого боку, використання інноваційних освітніх технологій мотивує і самих педагогів до набуття нових знань і навичок. Неможливо одночасно бути спеціалістом з усіх предметів шкільної програми. Йдеться не про випадки, коли один педагог вимушено викладає декілька неспоріднених предметів. Однак і вузька спеціалізація вчителя може стати на заваді під час пошуку цікавих тем для учнівських освітніх проєктів. Учитель географії не завжди може вигадати тему проєкту, яка поєднає філологічні предмети, точні науки та інформатику. Тому пропонується декілька ідей для реалізації STEM- і STEAM-проєктів, які можуть надихнути педагогів на пошук нових тем в урочній, позаурочній та позашкільній роботі. Важливою ознакою пропонованих ідей STEM- і STEAM-проєктів є те, що для їх реалізації не потрібна наявність у закладі освіти робототехнічного комплексу чи набору LEGO. На думку автора, вкрай неправильно звужувати STEM-технології до робототехніки. STEM-технології в освіті – це, по-перше, інтегрованість курсів, тем та предметів, а, по-друге, проєктна діяльність учнів. Причому проєкт має охоплювати всі обов’язкові етапи: формулювання завдання, складання плану роботи, роботу за планом, перевірку результату роботи відповідно до сформульованого завдання, презентацію отриманих результатів. Запропоновані ідеї були в різні роки реалізовані в гуртку астрономії та інформаційних технологій Міської станції юних техніків Дніпра у вигляді конкурсних робіт, відкритих занять, презентацій у рамках шкільного наукового товариства тощо. Аби не нав’язувати конкретну форму реалізації пропонованих тем, автор подає їх у&nbsp;вигляді простого тексту, а не у вигляді плану-конспекту занять.</em></span></p> О. С. Шибка, Г. І. Шибка Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/88 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 ПРОЕКТ 2061 ТА ІНШІ ІНІЦІАТИВИ З НАУКОВОЇ ГРАМОТНОСТІ: ЗАРУБІЖНІ УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИКЛАДАЧІВ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН http://snman.science/index.php/sn/article/view/86 <p class="western" style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm;" lang="uk-UA" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Стрімке зростання кількості країн, що прагнуть до активного розвитку конкурентоспроможної економіки, яка базується на інтелектуальному потенціалі, робить досягнення наукової грамотності одним із найважливіших глобальних пріоритетів. Визнання важливості ролі наукового підходу в ідеологічному, політичному, економічному, соціальному та освітньому контекстах зумовило посилену увагу фахівців з різних дисциплін до цього феномену. Звертаючись до закордонного досвіду, автори статті ставлять перед собою завдання ознайомчого огляду Проєкту 2061, ініційованого Американською асоціацією сприяння розвитку науки (AAAS), який розглядається як перспективний підхід до вирішення проблеми занепаду рівня наукової освіти як у нашій країні, так і за кордоном. Водночас ми зацікавлені в аналізі основних причин, що диктують необхідність підвищення рівня наукової грамотності учнів, які представляють різні академічні програми, у процесі впливу на них різних факторів глобального технологічного прогресу. Полідисциплінарний характер природничих наук – це ще один вкрай важливий аспект нашого поточного дослідження, оскільки (будучи повноцінно реалізованим) він надає можливість підходити до вивчення явищ з усіх боків, формуючи таким чином цілісну картину світу. Як міжнародна програма, спрямована на оцінку академічних досягнень учнів, PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів) базується саме на такому плідному синтезі міждисциплінарного методу, за допомогою якого дослідники оцінюють рівень читання, математичної та природничо-наукової грамотності студентів. Слугуючи ефективним інструментом оцінювання, ініціатива PISA не тільки допомагає виміряти обсяг доступних знань, а й діагностує здатність учнів обробляти інформацію, використовуючи наукові та критичні методи мислення, аналізувати її і робити висновки. Відповідно, ми переконані, що такі наукові інструменти порівняльного аналізу незамінні для сучасного покоління учнів (студентів) у всьому світі, оскільки просте запам’ятовування і відтворення інформації перебуває на межі повного нівелювання, програючи індустрії штучного інтелекту, яка бурхливо розвивається і здатна запропонувати більш ефективні альтернативи примітивним механічним навичкам отримання знань. Отже, якщо людський інтелектуальний розвиток швидко досягає точки біфуркації, ми повинні покладатися на створення нових моделей мислення і розв’язання проблем, з урахуванням успішної методології навчання, що має потенціал бути орієнтиром щодо підвищення рівня глобального і національного наукового прогресу та соціального добробуту.</em></span></span></p> Д. Б. Свириденко, Ф. Г. Ревін Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/86 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 ЕТАПИ ТА УМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ В УКРАЇНІ http://snman.science/index.php/sn/article/view/84 <p class="western" style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm;" lang="en-US" align="justify"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><em>Щороку, незважаючи на наші бажання та вподобання, у світі відбуваються інноваційні процеси, створюються нові технології, які пронизують усі сфери суспільного життя. Так, останні роки ознаменувалися появою 3D-принтерів, створенням супермаркетів майбутнього, модернізацією виробництва за допомогою роботизованих збірних систем, тестуванням роботизованих автобусів, розвитком віртуальної реальності та штучного інтелекту тощо. Різні нововведення торкнулися й системи освіти України. Змінюються форми, методи, засоби навчання, роль вчителя й учня, навчальні програми та системи оцінювання. З модернізацією навчально-виховного процесу з’являються нові напрями в освіті. Так, нині можна почути про змішане, перевернуте, мобільне, соціальне навчання, відеоскрайбінг, хмарні технології, перевернутий клас, сторітелінг, стартап-челендж тощо. Через поширення коронавірусної інфекції та введення карантину стала актуальною дистанційна освіта. Отже, на сучасному етапі відбувається глобальна реформа української освіти, спрямована на зміну концептуальних пріоритетів, пошук шляхів інтеграції в європейську систему освіти. Одним із перспективних напрямів є впровадження STEM-освіти, яка передбачає інтеграцію природничих наук і орієнтується на розвиток нових технологій, математичні розрахунки, інноваційне мислення. У цьому контексті відбувається переорієнтація навчального процесу на розвиток особистості, причому така переорієнтація передбачає вдосконалення всієї системи освіти, а отже, і методики викладання деяких дисциплін, зокрема природничих. Для цього необхідно розрахувати умови й етапи впровадження STEM-освіти в навчально-виховний процес загальної середньої освіти України, яка в перспективі має задовольняти потреби країни у добре підготовлених інженерах та спеціалістах зі STEM-освіти.</em></span></span></p> Т. Г. Назаренко, Н. О. Гончарова, В. В. Сіпій Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/84 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ МАН УКРАЇНИ В РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ОСВІТИ http://snman.science/index.php/sn/article/view/82 <p class="western" style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm;" align="justify"><a name="_Hlk86680729"></a> <span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Інтегруючись у європейську науку, українські вчені намагаються привести іноземні терміни і поняття у відповідність до вітчизняних аналогів, що не завжди є легким завданням, оскільки західну термінологію неможливо перекласти дослівно без огляду на місцеву наукову традицію, яка склалася в інших історичних умовах. Зокрема, в Україні вже майже століття функціонує велика державна мережа позашкільних закладів дослідницько-експериментального напряму Мала – академія наук України (МАНУ), яка здійснює освітню діяльність з підготовки майбутніх науковців та винахідників. Масштабів, подібних їй, поки що у світі не існує. Проте, підбираючи еквівалент зарубіжному поняттю, чи можемо ми назвати таку освіту </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="en-US"><em>Science</em></span></span></span> <span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="en-US"><em>education</em></span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>, якщо науковий метод у навчанні застосовується МАНУ не тільки у природничих дисциплінах і міждисциплінарних напрямах, а й у гуманітарних і соціальних предметах? А чи можемо ми, досліджуючи інновації організації, вважати інновацією використання наукового методу, якщо історично в освітній діяльності МАНУ послуговувалися ним завжди? І водночас застосування його під час навчання в загальноосвітніх закладах є інноваційним. У процесі дослідження й ідентифікації інноваційних освітніх практик зазначеної установи нам довелося відповідати на ці запитання і зважати на всі нюанси. Автор представляє результати вивчення інноваційних практик наукової освіти, де останню визначає у ширших рамках, ніж науково-природничу, беручи до уваги усю дисциплінарну різноманітність системи МАНУ, але вважає науково-природничу освіту її основою і джерелом інновацій для цієї організації у контексті відповіді на сучасні виклики життя. У статті визначено сутність понять «наукова освіта», «спеціалізована освіта наукового спрямування», «освітні практики педагога», «інноваційні практики наукової освіти»; розкрито основні характеристики наукової освіти; описано й обґрунтовано сучасні освітні тренди, які є певними напрямами інновацій; наведено засади ідентифікації та приклади перспективних інноваційних практик наукової освіти МАНУ.</em></span></span></p> О. А. Ковальова Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/82 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 СТВОРЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО МЕТОДУ НАВЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІТ- ТА STEM-ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ http://snman.science/index.php/sn/article/view/80 <p class="western" style="line-height: 150%; margin-bottom: 0.21cm;" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>У статті проаналізовано досвід впровадження дослідницького методу навчання з використанням ІТ- та STEM-технологій у закладах загальної середньої освіти на основі реалізації всеукраїнського інноваційного проєкту «Я – дослідник». Розглядаються поняття навчально-дослідницької діяльності, готовності до її здійснення та різні аспекти організації такої діяльності в освітньому процесі. Визначено теоретико-методологічні складники (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, практично-діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний) готовності: учнів – до здійснення навчально-дослідницької діяльності та вчителів – до організації такої діяльності. Охарактеризовано рівні готовності до дослідницької діяльності: високий, достатній та базовий.</em></span></span> <span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Представлено результати досліджень стану готовності до дослідницької діяльності здобувачів освіти з використанням ІТ- та STEM-технологій за визначеними складниками, показниками та рівнями.</em></span></span> <span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>У статті подано опис педагогічних умов впровадження дослідницького методу навчання з використанням ІТ- та STEM-технологій у закладах загальної середньої освіти, як-от: удосконалення змісту навчального забезпечення та створення сучасного навчального контенту на основі дослідницького методу навчання та STEM-підходів; розроблення й реалізація комплексу управлінських рішень в експериментальних закладах на основі партнерської взаємодії не лише всіх учасників освітнього процесу, а й місцевої влади, роботодавців, представників бізнесу та інших стейкхолдерів; створення науково-методичного супроводу для підготовки вчителів та набуття ними практичного досвіду з розвитку дослідницької компетентності здобувачів освіти на основі STEM- та ІТ-підходів; участь команд шкіл у різноманітних фестивалях, конкурсах, змаганнях, інших мотиваційних заходах STEM та дослідницького напрямів.</em></span></span> <span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Представлено комплекс інноваційних освітніх продуктів, до якого увійшли навчальні та навчально-методичні посібники серії «Я – дослідник» для середньої ланки освіти, дидактична система природничо-математичної початкової освіти «Я – дослідник 2.0» у першому циклі початкової школи.</em></span></span> <span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Висвітлено перспективні тенденції подальшого впровадження дослідницького методу навчання з використанням ІТ- та STEM-технологій у закладах загальної середньої освіти на основі дидактичної системи природничо-математичної початкової освіти «Я – дослідник 2.0».</em></span></span></p> Ю. І. Завалевський, Н. І. Гущина, І. П. Василашко, О. В. Коршунова, О. О. Патрикеєва Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/80 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ПОЗАШКІЛЛЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ http://snman.science/index.php/sn/article/view/78 <p class="western" style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm;" align="justify"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><em>Проведено аналіз державної освітньої політики щодо системи позашкілля на регіональному рівні й акцентовано увагу на значенні позашкільної освіти як важливого складника освітньої системи окремого регіону й України загалом. Зазначено, що в умовах реформування національної освітньої системи позашкілля має ставати невід’ємним компонентом виховної структури кожного регіону держави. Зауважено, що заклади позашкільної освіти мають суттєво доповнювати шкільну освіту, надавати кожному учню можливість визначення уподобань і реалізації своїх здібностей, інтересів та прихильності в напрямі діяльності, що в кінцевому результаті може бути основою їх професійної діяльності. Проведений аналіз вказує на те, що позашкільна освіта функціонує в&nbsp;різних освітньо-виховних напрямах, а заняття за інтересами оберігають дитину від негативного соціального впливу вулиці, іноді від негативного впливу сім’ї, надмірного захоплення соціальними мережами (Інтернет). </em></span></span><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><em><span style="background: #ffffff;">Акцентовано особливу увагу на важливості підтримки органами місцевого самоврядування та&nbsp;державної влади діяльності і розвитку закладів позашкільної освіти в умовах трансформації освітньої галузі України, на залученні нових методів і підходів для функціонування позашкілля. Виокремлено позашкілля як освітню галузь, що відіграє важливу роль у питанні виховання учнівської молоді, яка покликана створювати умови для соціального розвитку і творчої самореалізації дітей, сприяє їх соціальній захищеності та професійній орієнтації, профілактиці негативних проявів у молодіжному середовищі. Зазначено, що с</span></em></span></span><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><em>аме на рівні</em></span></span> <span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><em>регіону необхідно створювати належні умови для розвитку галузі як ефективного інтелектуально-насиченого середовища в освітньому регіональному просторі.</em></span></span><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><em><span style="background: #ffffff;"> У статті наголошено на важливості дій органів місцевого самоврядування як засновників закладів позашкільної освіти й органів, що&nbsp;забезпечують доступну і якісну позашкільну освіту в регіоні. Позитивного </span></em></span></span><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><em>результату роботи позашкільної освіти можна досягти в разі єднання зусиль органів державної влади і місцевого самоврядування, а також навчальних закладів і установ, громадського сектору.</em></span></span></p> Л. І. Ворона Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/78 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 Застосування моделюючого комп’ютерного середовища для здійснення навчальних демонстрацій І виконання лабораторних робіт http://snman.science/index.php/sn/article/view/75 <p style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm;" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Навчальні демонстрації, лабораторні, а також навчальні дослідницькі роботи є важливою складовою сучасної шкільної освіти і&nbsp;STEM-освіти. Демонстрації, лабораторні, дослідницькі роботи з фізичного та фізико-технічного напряму зазвичай виконуються із застосуванням певного обладнання, до складу якого входять об’єкти досліджень і&nbsp;вимірювальні прилади. Деякі демонстрації і лабораторні роботи (зокрема з розділів «Електродинаміка» й «Електромагнітні коливання та хвилі») можуть бути виконані</em></span></span><span style="color: #000000;"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> із застосуванням віртуальних об’єктів і вимірювальних приладів за допомогою моделюючого комп’ютерного середовища, наприклад «</em></span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Multisim&nbsp;11.0». Запропонований підхід продемонстровано на прикладах здійснення навчальної демонстрації з фізики «Вільні електромагнітні коливання низької частоти в коливальному контурі» і лабораторної роботи «Дослідження електричного кола з напівпровідниковим діодом». Автором здійснено відтворення зазначеної навчальної демонстрації і лабораторної роботи із застосуванням реальних об’єктів та вимірювальних приладів, після чого&nbsp;– їх моделювання в моделюючому комп’ютерному середовищі NI «Multisim 11.0». Порівняння результатів, отриманих в реальних і віртуальних експериментах, свідчить про їх ідентичність, що є підставою для використання моделюючого комп’ютерного середовища в освітньому процесі. Демонстраційна модель коливального контуру була доповнена для отримання не лише осцилограми напруги, прикладеної до його елементів, а&nbsp;й&nbsp;осцилограми струму в ньому, що дає змогу додатково продемонструвати зсув фаз між напругою і струмом. Для лабораторної роботи «Дослідження електричного кола з напівпровідниковим діодом» запропоновано розвиток дослідницького характеру, що полягає в отриманні вольт-амперних характеристик інших компонентів (або їх комбінацій) за допомогою інструменту IV-Analysis, що є складовою середовища NI «Multisim 11.0».</em></span></span></p> А. І.  Атамась Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/75 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 КЕРІВНИК ГУРТКА: ВІД ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ http://snman.science/index.php/sn/article/view/87 <p style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm;" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>У статті проаналізовано поняття «позашкільна освіта», «педагогічний професіоналізм» та «педагогічна майстерність». Описано особливості ведення позашкільної роботи та визначено потребу у підготовці висококваліфікованих кадрів закладів позашкільної освіти. Досліджено критерії педагогічної майстерності, що визначають рівень професіоналізму педагога. Розглянуто наукові праці вчених про способи цілеспрямованого впливу на молоде покоління з метою всебічного розвитку особистості. Доведено, що закладам позашкільної освіти належить пріоритетне значення у вихованні та заохочуванні обдарованої дитини і творчої особистості. Зазначено, що позашкільна освіта вирізняється варіативністю та різноманітністю навчальних програм, що дає змогу для удосконалення у вихованців практичних навичок у певних галузях науки, техніки, культури та мистецтва. Акцентовано увагу на тому, що у час реформування освіти, коли перед вчителями постають нові виклики та завдання, надзвичайно важливим є підвищення професійного рівня педагогів, їх прагнення до постійного розвитку та самовдосконалення для забезпечення успішного педагогічного і виховного процесу. Аргументовано думку про те, що від професіоналізму педагогічних працівників значною мірою залежить ефективність та якість роботи закладів позашкільної освіти. Участь учителів у конкурсах педагогічної майстерності є своєрідним індикатором професіоналізму педагога, готовності до самоосвіти, обміну досвідом та власного професійного зростання. У статті описано особливості проведення Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості», визначено мету, окреслено основні завдання конкурсу та розглянуто напрями позашкільної освіти, за якими проводиться конкурс. Зауважено, що оцінювання професійних компетентностей учасників здійснюється шляхом ознайомлення з практичним досвідом їх роботи, що представлений у вигляді електронного портфоліо. Також проведено порівняльний аналіз участі педагогічних працівників закладів позашкільної освіти у Всеукраїнському конкурсі «Джерело творчості» за останні сім років.</em></span></span></p> О. Б. Чуприна, Т. В. Лященко Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/87 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРАКТИВНИХ МУЗЕЇВ НАУКИ: ПОГЛЯД КРІЗЬ ПРИЗМУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ ЯКОВА ПЕРЕЛЬМАНА http://snman.science/index.php/sn/article/view/85 <p style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm; background: #ffffff;" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><em>Розвиток творчого потенціалу дитини є важливою складовою наукової освіти. Його становлення безпосередньо пов’язане з допитливістю і якнайкраще стимулюється через ігрову, конструювальну, образотворчу та мовленнєву діяльності. Формування концепції інтерактивних музеїв науки відіграє значну роль у розвитку творчого потенціалу здобувачів освіти. Розглянуто організаційно-педагогічні особливості діяльності Дому цікавої науки для дітей, створеного у 30-х рр. ХХ&nbsp;ст. радянською науково-технічною групою під керівництвом всесвітньо відомого популяризатора науки Я.&nbsp;Перельмана. Виявлено та охарактеризовано такі основні чинники і передумови успішної діяльності музеїв науки, як високий науковий рівень експонатів, їх технічно-наукова якість й інтерактивність, використання евристичних методів, демонстрація неочікуваних ефектів у звичних природних явищах, масштабування ідеології наукової освіти, поширення досвіду й інформування якомога більшого кола потенційних користувачів, систематичне проведення наукових змагань, конкурсів, різноманітних активностей, які є джерелом нових креативних ідей, підготовки якісних публікацій, які створюють передумови для подальших самостійних наукових розвідок і заохочують до відвідування музейних просторів. Дім цікавої науки, створений під керівництвом Я</em></span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>.</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="en-GB"><em>&nbsp;</em></span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><em>Перельмана, може також розглядатися як перший стартап з обґрунтованою маркетинговою моделлю. З’ясовано ключові підходи до створення таких інноваційних просторів наукової освіти, в основу яких покладено стимулювання допитливості й самостійної науково орієнтованої діяльності. Формування творчого потенціалу учнівської молоді є одним із завдань Малої академії наук України, при якій створено Музей науки – перший інтерактивний простір, підготовку експозиції якого здійснено на основі ґрунтовних ретроспективних і компаративних досліджень відповідного досвіду.</em></span></span></span></p> Я. В. Савченко, І. А. Сліпухіна Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/85 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 ОНТОЛОГІЯ ЯК ЗАСІБ ПРЕДСТАВЛЕННЯ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ http://snman.science/index.php/sn/article/view/83 <p class="western" style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm;" align="justify"><em>На сьогодні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) відіграють вирішальну роль у багатьох, якщо не в усіх, сферах людської діяльності, радикально впливають на користувачів, їх роботу та робоче середовище. Сучасні ІКТ забезпечують збір та обробку інформації, зберігання даних, накопичення та генерацію знань, організацію й прискорення спілкування. Для реалізації різноманітних сервісів розробляються інформаційні системи, послуги яких тісно пов’язані з дизайном діяльності користувачів у соціальному контексті. Тому важливою складовою контексту, в який вбудована інформаційна послуга, є так звана предметна область (домен). Наявність точного представлення концептуалізації предметної області стає ще більш важливою, коли існує необхідність інтеграції різних незалежно розроблених інформаційних систем (або моделей, на яких ці системи засновані). Здатність систем взаємодіяти (тобто працювати разом), маючи при цьому сумісну семантику реального світу, відома як семантична сумісність.</em><span lang="ru-RU"><em> У с</em></span><em>татті розглядаються </em><em>медичні онтологічні інформаційні системи, що можуть бути використані для представлення семантичних даних.</em> <em>Розглянуто проблеми обробки, представлення, використання та інтеграції великих обсягів медичних даних.</em> <em>Проаналізовано різноманітні онтології в галузі охорони здоров’я, що полегшують повторне використання та обмін медичними знаннями.</em> <em>Порушено питання електронних медичних карт та персональних медичних карт здоров’я як важливого компоненту надання якісних медичних послуг. Також розкривається термінологія біомедичної онтології, надається вичерпна характеристика переваг цієї системи, проводиться деталізація шляхів семантичної інтероперабельності в галузі охорони здоров’я</em><em><span style="background: #ffffff;">. Інтероперабельність забезпечується шляхом індексування</span></em><em> результатів інтеграції трансдисциплінарних семантично пов’язаних контекстів розподілених гетерогенних інформаційних ресурсів (Big Data). Наводяться приклади використання онтології з системної біомедицини, а також особливості отримання неявно заданих даних.</em></p> О. К. Ладичук Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/83 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 «ПРИЗМА ЗНАНЬ» ЯК ВІРТУАЛЬНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ Е-МЕРЕЖЕВОЇ БАЗИ ЗНАНЬ В ОСВІТІ http://snman.science/index.php/sn/article/view/81 <p style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm;" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Дано стислу характеристику сучасного стану </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>використання програмно-інформаційних засобів </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>інформаційно-комунікаційних технологій</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> (ІКТ) </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>при формуванні баз знань в освіті. Наведено приклади </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>останніх ІКТ, що використовуються в зазначеній сфері. Окреслено основні принципи формування е-мережевої бази знань в освіті. </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Визначено мету побудови е-мережевої бази знань в освіті. Описано</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> онтологічні та е-сценарні принципи організації е-</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>мережевої бази знань в освіті у</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> форматі </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>об’єктно орієнтованої </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>«призми знань». Дано загальну характеристику онтологічного методу побудови е-мережевої бази знань, що </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>опирається на теорію графів, а саме на деревоподібну їх структуру, а також </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>операціональну характеристику е-сценарію бази знань, визначено інформаційну структуру його дата-блоків. Запропоновано </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>зразок операціональної </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>деревоподібної</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> граф-структури е-сценарію бази знань</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> на прикладі навчальної програми з </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>фізики для 10 класу.</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> Надано загальну характеристику </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>вебпрограмного комплексу «Редактор сценаріїв бази знань» (work.inhost.com.ua) та описано його організаційну структуру. </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Представлено результати формування е-мережевої бази знань в освіті у форматі «призм</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="ru-RU"><em>и</em></span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> знань»</em></span></span> <span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>на базі використання </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>вебпрограмного комплексу «Редактор сценаріїв бази знань». Надано зразок «Призма знань – закон Ньютона» та її характеристику. </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>Окреслено перспективи використання запропонованого методу побудови е-мережевої бази знань у форматі «призм</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="ru-RU"><em>и</em></span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> знань» як засобу підвищення ефективності інформаційної підтримки освітньої галузі.</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> Обґрунтовано актуальність практичного застосування зазначеного методу формування е-мережевої бази знань </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>на платформі </em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em>вебпрограмного комплексу «Редактор сценаріїв бази знань»</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> як засобу підтримки дистанційної освіти та інструменту побудови персональних та корпоративних е-мережевих баз знань у форматі «призм</em></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="ru-RU"><em>и</em></span></span></span><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><em> знань». Наприклад, таких як е-мережева база знань уроків або навчальних програм, електронних підручників, презентацій тощо.</em></span></span></p> С. П. Кальной Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/81 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ МОБІЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ http://snman.science/index.php/sn/article/view/79 <p class="western" style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm;" align="justify"><span lang="uk-UA"><em>Актуальність розглянутого питання полягає в тому, що сучасному соціальному середовищу притаманний надзвичайно швидкий темп розвитку техніки і технологій. Здійснюється впровадженням інноваційних технологій практично в усі сфери життя і виробництва. Відповідно має зреагувати і&nbsp;система вищої освіти, метою якої є підготовка сучасного компетентного фахівця, здатного до роботи в умовах інновацій. Особливості використання мобільних технологій в освітньому середовищі вищої школи стали об’єктом низки наукових досліджень. Однак невирішеними залишаються питання активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти з&nbsp;використанням мобільних технологій, доцільного поєднання мобільних і&nbsp;традиційних технологій навчання у процесі підготовки майбутніх фахівців, що і зумовило вибір напряму наукового дослідження та формулювання його мети. Проаналізовано переваги (організація інтерактивної взаємодії </em></span><span lang="uk-UA"><em>учасників навчального процесу; зменшення витрат на технічне оснащення лабораторій; забезпечення наочності; надання віддаленого доступу; можливість моделювання виробничих ситуацій тощо)</em></span><span lang="uk-UA"><em> та недоліки (</em></span><span lang="uk-UA"><em>малий розмір екрана; низький рівень захисту конфіденційної інформації; висока вартість мобільних пристроїв із сучасними можливостями тощо)</em></span><span lang="uk-UA"><em> використання мобільних технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців. Запропоновано приклад використання мобільного додатка </em></span><em>Android</em> <em>Studio</em><span lang="uk-UA"><em> для вдосконалення викладання дисципліни «Основи охорони праці». На початковому етапі створено лабораторну роботу, яка дає змогу досліджувати параметри мікроклімату виробничого середовища в різних виробничих ситуаціях. Перспективи подальшого вивчення заявленої проблеми вбачаємо в&nbsp;розширенні функцій пропонованої лабораторної роботи із врахуванням специфічних умов праці (на будівництві, під час виконання зварювальних і&nbsp;монтажних робіт тощо) та розробленні системи лабораторних робіт з&nbsp;охорони праці з використанням мобільних додатків.</em></span></p> С. В.  Дембіцька, М. О. Мястковська Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/79 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000 ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РОСЛИН http://snman.science/index.php/sn/article/view/77 <p style="line-height: 150%; margin-bottom: 0cm;" align="justify"><a name="_Hlk84925096"></a> <span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: large;"><span lang="uk-UA"><em>Одним із основних принципів ефективного навчання є принцип «природовідповідності», тобто середовище, в якому дитина навчається, має бути звичним для неї. Для сучасної дитини середовище гаджетів стало природним середовищем. Саме тому використання мобільних додатків є&nbsp;доволі перспективним методом навчання. У статті проаналізовано мобільні додатки, які використовуються для визначення рослин, що можуть бути застосовані для реалізації STEM-підходу. У світі налічується близько десяти мобільних додатків, які визначають рослини. Ці програми можна поділити на три групи: мобільні додатки, які визначають рослини автоматично, аналізуючи зображення рослин (чи їх фотографії) в реальному часі; мобільні додатки, які містять інформацію, що дає змогу ідентифікувати рослини самостійно на основі характеристик рослин; мобільні додатки догляду за рослинами. Отже, було обґрунтовано доцільність використання додатка Google Lens, що належить до першої групи додатків, проте важливим також є проведення порівняння точності аналогічних додатків і визначання найдосконалішого з них. Щодо зручності використання і точності ідентифікації проаналізовано такі мобільні додатки: Flora Incognita, PlantNet, PlantSnap, PictureThis, LeafSnap, Seek, PlantNet. Цікавим є додаток Seek, в якому наведено детальні інструкції для учнів щодо дослідження. Також цей додаток має інструменти заохочення учнів і пропонує участь у&nbsp;міжнародних природодослідницьких проєктах. Доведено, що Flora Incognita і&nbsp;PlantNet є найзручнішими у використанні, мають найбільш інформативний інтерфейс із програм ідентифікації рослин. Проте вони характеризуються значно меншою точністю визначення рослинних об’єктів порівняно з результатами Google Lens, а Flora Incognita з&nbsp;більш високою точністю визначає види місцевої (аборигенної) флори. Враховуючи результати пропонованого і попереднього дослідження, для застосування під час уроків на базі STEM-підходу можна рекомендувати додаток Google Lens.</em></span></span></span></p> Ж. І. Білик, Є. Б. Шаповалов, В. Б. Шаповалов Авторське право (c) 2022 Наукові записки Малої академії наук України https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://snman.science/index.php/sn/article/view/77 Sun, 17 Apr 2022 00:00:00 +0000