FORMATION OF PEDAGOGICAL REFLECTION: THE IMPLEMENTATION OF A SYSTEMIC REGULATION OF FUTURE ART HISTORY TEACHERS

Authors

  • T. B. Slobodianiuk PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Culture and Social Sciences and Humanities, National Academy of Fine Arts and Architecture, Kyiv, Ukraine, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1895-0501

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2022-23-13

Keywords:

reflection, art education, self-organization, professional reflection, reflective skills.

Abstract

У статті визначено необхідні складові рефлексивних умінь у професійній діяльності педагога-мистецтвознавця, наведено компоненти системної педагогічної рефлексії, з’ясовано її синтетичний характер. Розкрито актуальність модернізації сучасної системи освіти, нові підходи до підготовки майбутніх фахівців, враховуючи їх спеціалізацію та творчі вміння. Проаналізована необхідність передачі інтегративних знань, умінь, навичок за допомогою комплексного й творчого розвитку особистості, впливу традицій історичної педагогічної спадщини вищого навчального закладу, визначних персоналій, наукових та творчих здобутків на формування у студентів уявлень, понять, ідей. З’ясовано, що при визначенні аспектів професійної рефлексивної проблематики залишаються недостатньо дослідженими питання, пов’язані з  розглядом різних типів професійної рефлексії педагога. Впливові функції педагогічної рефлексії пов’язані зі здійсненням системної цілісної індивідуальної регуляції через проєктування та моделювання діяльності учасників педагогічного процесу, організацію взаємодії в спільній діяльності і партнерське взаємодоповнення, здатність до професійного самовдосконалення. Відзначено, що комунікативна функція при проєктуванні та моделюванні діяльності учасників педагогічного процесу є організаційно найбільш ефективним способом взаємодії в  спільній діяльності, як умова продуктивного спілкування всіх учасників. Гуманітарні дисципліни мають інтегрований вплив на виховання та професійну підготовку художників, архітекторів, мистецтвознавців – майбутніх викладачів, творців і дослідників мистецтва. Під час обґрунтування розуміння поняття «професійна рефлексія» визначено базис, спрямований на аналіз та усвідомлення особистісних якостей, їх саморегуляцію та коригування. Автором розглянуто проблему доцільності використання у навчальних техніках «відтворення змісту» та «відтворення логіки пізнання» за рахунок ілюстраційних, анімаційних і творчих матеріалів. Обґрунтовано наукову позицію, відповідно до якої рефлексія є синтетичною психічною реальністю та рефлексивною властивістю, притаманною лише певному індивіду. Взаємодіючи з педагогом, студенти засвоюють зовнішні прояви і характерну манеру спілкування через наслідування, в результаті переносяться деякі позитивні особливості поведінки, загалом співвідносні з ідеалом. Аналогічні провідній ідеї комплективні відношення формуються у вміннях використовувати інноваційні технології, методи й організаційні форми навчання на рівні практичних навичок – підготувати публічний виступ, надати допомогу в розробленні презентації до лекцій або доповідей викладачів, оформленні дискусій у малих групах. Ця робота скерована на розвиток пізнавальних процесів, критичного мислення у студентів, побудову висновків та узагальнень, активізацію їх творчих можливостей.

References

Slovnyk psykholohichnykh terminiv [Dictionary of psychological terms]. Retrieved from https://nuph.edu.ua/slovnik-psihologichnih-terminiv/ [in Ukrainian].

Dekart R. (2006). Sochineniya [Essays]. Sankt-Peterburg : Nauka [in Russian].

Vygotskiy L. S. (1978). Razvitiye vysshikh psikhicheskikh funktsiy [Development of higher mental functions]. Moskow [in Russian].

Rubinshteyn S. L. (2000). Osnovy obshchey psikhologii [Fundamentals of General Psychology]. Sankt-Peterburg : Piter. Retrieved from http://psylib.org.ua/books/rubin01/index.htm [in Russian].

Bozhovich L. I. (2009). O kulturno-istoricheskoy kontseptsii L. S. Vygotskogo i eye znachenii dlya sovremennykh issledovaniy lichnosti [On the cultural and historical concept of L. S. Vygotsky and its significance for modern personality studies]. Sankt-Peterburg : Piter [in Russian].

Karpov A. V. (2003). Refleksivnost kak psikhicheskoye svoystvo i metodiki eye diagnostiki [Reflexivity as a mental property and methods of its diagnostics]. Psikhologicheskiy zhurnal – Psychological Journal, 5, 45–57 [in Russian].

Bizyayeva A. A. (2004). Psikhologiya dumayushchego uchitelya: pedagogicheskaya refleksiya [Psychology of a Thinking Teacher: Pedagogical Reflection]. Pskov : PGPI im. S. M. Kirova [in Russian].

Sublimatsiia [Sublimation] (2007). Literaturoznavcha entsyklopediia – Literary encyclopedia. Yu. I. Kovaliv (Ed.). Kyiv : Akademiia [in Ukrainian].

Khorina O. I. (2018). Refleksyvni osnovy sotsialno-psykholohichnoho suprovodu modernizatsiinykh protsesiv v osviti [Reflexive bases of social and psychological support of modernization processes in education]. Kropyvnytskyi : Imeks-LTD [in Ukrainian].

Frolov P. D. (2012). Sotsialno-psykholohichna pidtrymka osvitnikh reform [Socio-psychological support of educational reforms]. Kirovohrad : Imeks-LTD [in Ukrainian].

Published

2022-06-10

How to Cite

Slobodianiuk, T. B. (2022). FORMATION OF PEDAGOGICAL REFLECTION: THE IMPLEMENTATION OF A SYSTEMIC REGULATION OF FUTURE ART HISTORY TEACHERS. Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine, (1(23), 110–119. https://doi.org/10.51707/2618-0529-2022-23-13