НАВЧАННЯ ВИНАХІДНИЦТВА: ДОСВІД І МАЙБУТНЄ

Анотація

Науково‑промислова революція є наслідком постійної конкурентної боротьби між провідними товаровиробниками світу. Вона виникла унаслідок впровадження наукових відкриттів у технічні систе­ми — засоби і технології їх використання. Створені при цьому винаходи ґрунтувалися на використанні нових явищ, які були або нещодавно відкриті наукою, або застосування яких ще не мало місця в технічних системах певних галузей техніки. Зазначені винаходи в економіці прийнято називати піонерними. Однак саме такі нові системи, за висновками М. Д. Кондратьєва — учня Туган-Барановського, першого міністра економіки України в уряді Грушевського, свого часу забезпечили вихід світової економіки з кризи. Такі техніч­ні системи, за висновками Р. Фостера, забезпечили процвітання економіки провідних країн світу у ХХ ст. Товаровиробники, які створюють подібні винаходи, на багато років отримують монополію на вітчизня­них і міжнародних ринках і мають надприбутки, завдяки яким продовжують розвивати свої виробництва, виплачувати пристойну заробітну платню працівникам і великі податки державі, значна частина яких іде на утримання соціальних установ тощо. Водночас розвивається освіта і т. ін. Економіка таких країн про­цвітає, а завдяки творчій праці розвиваються розумові і креативні здібності винахідників, висуваються нові вимоги до змісту і результатів освіти. Розглянуто значення піонерних винаходів для розвитку еко­номіки, зроблено огляд стратегій корпорацій з використанням теорії розв’язування винахідницьких задач і застосування її у процесі навчання юних науковців. Відзначено зацікавленість юних науковців цією теорією та розвиток їхнього творчого винахідницького потенціалу в процесі навчання.