МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СУПУТНИКОВИХ ЗНІМКІВ У ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

С. М. Бабійчук; Т. В. Васинюк

doi:10.51707/2618-0529-2024-29-01

Автор(и)

С. М. Бабійчук канд. пед. наук, доцентка кафедри ЮНЕСКО, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6556-9351
Т. В. Васинюк магістрантка кафедри ЮНЕСКО, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-8186-9925

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2024-29-01

Ключові слова:

супутникові знімки, російсько-українська війна, дистанційне зондування Землі.

Анотація

Технології супутникового моніторингу Землі як джерело об’єктивної інформації відіграють важливу роль в освітньому процесі. У Національному центрі «Мала академія наук України» із 2017 р. працює лабораторія «Геоінформаційні системи та дистанційне зондування Землі» (далі — «ГІС та ДЗЗ»), яка забезпечує науковий, методичний та процесуальний супровід діяльності 14‑ти відповідних секцій у регіональній мережі відділень. Із 2022 р. секція «ГІС та ДЗЗ» функціонує на ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково‑дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України. У статті розглянуто два підходидо використання даних супутникового моніторингу Землі в освіті: теоретичний (на прикладі актуальних ситуацій щодо моніторингу наслідків російсько-української війни) і практичний (розглянуто дослідженнядвох учасниць ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково‑дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України в секції «ГІС та ДЗЗ» у 2023 р. і їх результати). Супутникові технології є важливим інструментом для оцінки деструктивного впливу воєнних дій на навколишнє середовище. Аналіз супутникових зображень дає змогу швидко отримувати об’єктивні дані про зміни в ландшафті, руйнування інфраструктурних об’єктів та забруднення атмосферного повітря без фізичної присутності дослідника на території активних бойових дій, а отже, без ризику для його життя і здоров’я. Такий вид моніторингу уможливлює отримання актуальної інформації, необхідної для прийняття рішень щодо надання невідкладної гуманітарної допомоги, первинної оцінки потреб у відновленні інфраструктури і природних ресурсів. Вивчення катастрофічних наслідків російсько-української війни із застосуванням інструментів супутникового моніторингу Землі дає змогу провести фахову експертизу завданої шкоди та збитків унаслідок збройної агресії російської федерації, здійснити оцінювання необхідних ресурсів та засобів для подальшого відновлення нашої країни. У статті розглянуто три важливі події, що трапилися від початку повномасштабного вторгнення, і продемонстровано, як можна з використанням супутникових знімків проводити моніторинг театру бойових дій: навколо Гостомельського військового аеродрому, на території розливу р. Дніпро внаслідок підриву Каховської ГЕС, у зоні забруднення атмосферного повітря через пожежі на Лисичанському нафтопереробному заводі після авіаційного обстрілу, здійсненого російськими військами.

Посилання

Protection of the environment in relation to armed conflicts. (2020). UN General Assembly, International Law Commission. Retrieved from https://legal.un.org/ilc/sessions/73/pdfs/english/poe_unep.pdf.

Otsinka ekologichnykh naslidkiv viiny dlіa gromad [Assessment of the environmental consequences of war for communities]. necu.org.ua. Retrieved from https://necu.org.ua/proyekty/wedua/ [in Ukrainian].

Parkinson S., & Cottrell L. (2022). Estimating the Military’s Global Greenhouse Gas Emissions. Scientists for Global Responsibility / The Conflict and Environment Observatory, 5. Retrieved from https://www.sgr.org.uk/publications/estimating-military-sglobal-greenhouse-gas-emissions.

Omelchuk, O., & Sadohurska, S. Pryroda ta viina: yak viiskove vtorgnennia rosii vplyvaie na dovkillia Ukrainy [Nature and War: How the Russian Military Invasion Affects the Environment of Ukraine]. ecoaction.org.ua. Retrieved from https://ecoaction.org.ua/pryroda-ta-vijna.html [in Ukrainian].

Dovhyi, S. О., Lialko, V. I., Babiichuk, S. M., Kuchma, T. L., Tomchenko, O. V., & Yurkiv, L. Ya. (2019). Osnovy dystanciinogo zonduvannia Zemli: istoriia ta praktychne zastosuvannia [Fundamental of remote sensing: history and practice]. Kyiv : Instytut obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy [in Ukrainian].

Shevchuk, S. A., Vyshnevskyi, V. I., & Bilous, O. P. (2022). The Use of Remote Sensing Data for Investigation of Environmental Consequences of Russia-Ukraine War. Journal of Landscape Ecology, 15, 36–53.

dniv viiny: naslidky dlia ukrainskoho dovkillia [100 days of war: environmental consequences for Ukraine]. (2022). Retrieved from https://dixigroup.org/wp-content/uploads/2022/06/100days.pdf [in Ukrainian].

Hodam, H., Rienow, A., & Jurgens C. (2020). Bringing Earth Observation to Schools with Digital Integrated Learning Environments. Remote Sensing, 12, 345. DOI: https://doi.org/10.3390/rs12030345.

Dovgyi, S. O., Babiichuk, S. M., & Tomchenko, O. V. (2023). Experience of using planet Earth observation data in retraining courses for educators in the Junior academy of sciences of Ukraine. Information Technologies and Learning Tools, 95 (3), 197–214. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v95i3.5191.

Babiichuk, S. M. (2018). Geoinformaciini systemy ta dystantsiine zonduvannia Zemli yak zasoby informatyzatsii dystsyplin pryrodnychogo tsyklu v Malii akademii nauk Ukrainy [Geoinformation Systems and Remote Sensing as the Means for Informatization of the Natural Science Disciplines of the Junior Academy of Sciences of Ukraine]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii — Pedagogical Sciences: Theory, History, Innovative Technologies, 75, (1), 3–11. Retrieved from https://pedscience.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/05/3.pdf [in Ukrainian].