НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ПРИСВОЄННЯ РОСІЯНАМИ ВІДКРИТТІВ У ХІМІЇ, ЗДІЙСНЕНИХ УЧЕНИМИ ІНШИХ КРАЇН СВІТУ, НА ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

Стаття присвячена вивченню історії наукових відкриттів у хімії з метою перегляду негативного впливу російських учених та спадщини Радянського Союзу на хімічну освіту в Україні. Посягання росіян на здобутки інших держав торкнулися фактично усіх сфер життя: історії державності, національних символів, відомих на весь світ письменників і художників, винаходів, техніки та товарів, національної кухні. Це також стосується і нововведень у науці, зокрема в хімії. Росіяни хизуються видатними російськими хіміками минулих століть, які нібито досягли великих успіхів на міжнародній арені, хоча в росії завжди був популярний науковий плагіат. Деякі закони, правила, вчення чи теорії, які вивчалися або продовжують вивчатися навіть в українській школі за авторства таких російських учених, як Михайло Ломоносов, Дмитро Менделєєв, Олександр Бутлеров, Володимир Марковников, насправді належать іншим людям. Справжні автори деяких винаходів у хімії мають зовсім не російське походження: вони ніколи не були росіянами, а належали до європейської наукової школи. Фундаментальний закон хімії — закон збереження маси, який приписують Ломоносову, має античне походження й експериментально доведений французьким ученим Антуаном Лавуазьє. За межами пострадянського простору періодичну таблицю хімічних елементів часто пов’язують з ім’ям німецького вченого Юліуса Лотара Маєра і знають його як першовідкривача періодичного закону. Навіть російський історик Боніфатій Кедров наголошував на «одноденному відкритті» Менделєєва. Маєр і Менделєєв вели тривалу суперечку щодо пріоритетів і за право першості у відкритті періодичної таблиці. Бутлеров, який нібито розробив теорію хімічної будови органічних речовин, почерпнув свої ідеї у німецького вченого Фрідріха Августа Кекуле, підручник та статті якого були опубліковані раніше, ніж праці Бутлерова. Дослідження сучасної літератури засвідчує, що ні Марковников, ні будь-хто з його сучасників насправді не проводив реакцій, які йому приписують, а емпіричне правило Марковникова неможливе без пропілену чи пропіну, які в ті часи ще не були одержані. Ситуація, що склалася через використання наукового плагіату росії українською школою, чинить негативний вплив на формування світогляду учнів і студентів.