Впровадження технологій дистанційного зондування Землі в освітній процес Малої академії наук України: ретроспектива, сучасний стан і перспектива

Анотація

У статті висвітлено досвід впровадження технологій дистанційного зондування Землі в освітній процес Малої академії наук України як освітньої інновації. Визначено, окреслено та узагальнено умовних десять етапів упровадження цієї інновації, зокрема: виявлення суперечності, зародження ідеї щодо подолання цієї суперечності, розроблення інновації, апробація інновації, перевірка ефективності інновації, корегування інновації відповідно до результатів попереднього етапу, масштабування, перевірка ефективності інновації у масштабуванні, удосконалення інновації та органічна інтеграція або стагнація. Згідно з визначеними етапами впровадження технологій дистанційного зондування Землі в освітній процес Малої академії наук України, окреслено їхню результативність. Зокрема, в огляді першого етапу — виявлення суперечності — описано деякі міжнародні проєкти, метою яких є впровадження технологій ДЗЗ в освітню практику шкільного рівня: застосування супутникових знімків Landsat в шкільній освіті (Велика Британія); проєкт FIS (Німеччина); проєкт Colors of Earth (Польща); проєкт YCHANGE (Чехія — Німеччина — Естонія — Швейцарія); проєкт GLOBE (США) та ін. Їх наведено у порівнянні з проєктами, які реалізовані в Україні і мають стосунок до сфери ДЗЗ, а саме: секцією «ГІС у географії» Київської Малої академії наук України, проєктами Sally Ride EarthKAM та GLOBE від NASA за участю учнів з України. Подано візуальне представлення моделі авторської інформаційно­освітньої системи природничо­наукової підготовки учасників освітнього процесу МАНУ до застосування технологій ДЗЗ. На основі ретроспективного аналізу впровадження технологій ДЗЗ в освітній процес Малої академії наук України окреслено сучасний стан та перспективи розвитку цієї інновації.