ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД У ВИСВІТЛЕННІ МУЗЕЙНИХ АРТЕФАКТІВ ЗАСОБАМИ СУЧАСНИХ КОГНІТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В. М. Кудляк; Т. І. Бєлан; О. О. Пархоменко; Р. Л. Новогрудська; Я. В. Савченко

doi:10.51707/2618-0529-2022-25-09

Автор(и)

В. М. Кудляк канд. техн. наук, старший науковий співробітник відділу створення і використання інтелектуальних мережних інструментів, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3500-1639
Т. І. Бєлан провідний програміст відділу створення і використання інтелектуальних мережних інструментів, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4386-1049
О. О. Пархоменко провідний програміст відділу створення і використання інтелектуальних мережних інструментів, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4386-1049
Р. Л. Новогрудська канд. техн. наук, старша наукова співробітниця відділу створення і використання інтелектуальних мережних інструментів, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0533-5817
Я. В. Савченко аспірант Інституту обдарованої дитини НАПН України, науковий співробітник відділу підтримки обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України, молодший науковий співробітник відділу інформаційно-дидактичного моделювання, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5790-6629

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2022-25-09

Ключові слова:

трансдисциплінарність, когнітивні технології, віртуальні тури, 3D-моделі, електронні книги.

Анотація

Нині спостерігається стрімкий розвиток різноманітних вебресурсів, які надають доступ до різних видів інформації. Серед таких ресурсів можна виокремити широкий пласт культурно-історичних сайтів і порталів, які відображають інформацію про об’єкти культурної спадщини людства загалом, а також нашої країни зокрема. Їх затребуваність значно зросла останнім часом. Саме такі ресурси в період пандемії і режиму правового воєнного стану дають змогу реалізовувати відображення й ознайомлення з історичними та культурними об’єктами у форматі онлайн. До таких ресурсів належать віртуальні музеї, бібліотеки, онлайн-архіви тощо. Значної популярності останнім часом набула функція організації віртуальних турів просторами функціонуючих музеїв, а також об’єктами культурної спадщини. Використовуючи сучасні інформаційні технології, користувач має можливість самостійно будувати маршрути таких турів, а також переглядати як графічне представлення об’єкта, так і його детальний опис. Оскільки на таких ресурсах представлені історичні, культурні цінності, надбання цивілізації, вони носять не лише просвітницький, а й освітній характер. Їх використання в процесі навчання, як одного з основних компонентів STEM-освіти, дає змогу всебічно розвивати навички і компетентності учнів. У пропонованому дослідженні наведено трансдисциплінарний підхід до розроблення сучасних освітньо-культурних сайтів. На прикладі створеного і реально діючого вебпорталу описано інноваційні можливості, методики і технології розроблення багатовимірних структурованих інформаційних сайтів для представлення інформації про об’єкти культурної спадщини, а також обґрунтовано необхідність і корисність застосування новітніх когнітивних технологій для удосконалення сучасного процесу освіти з використанням культурно-історичних інформаційних ресурсів.

Посилання

Styliani, S., Fotis, L., Kostas, K., & Petros, P. (2009). Virtual museums, a survey and some issues for consideration. J. Cult. Heritage, 10, 520–528.

Andre, L., Durksen, T., & Volman, M. L. (2016). Museums as avenues of learning for children: a decade of research. Learn. Environ. Res, 20, 47–76.

Ontolohichnyi sait «Muzeina planeta» [Ontological site «Museum planet»]. museum.ulif.org.ua. Retrieved from https://museum.ulif.org.ua [in Ukrainian].

Daniela, L. (2020). Virtual Museums as Learning Agents. Sustainability, 12(7), 2698. DOI: https://doi.org/10.3390/su12072698.

Han, Y. (2020). On the construction of virtual museum. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 510, 062034. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/510/6/062034.

Charitos, D., Lepouras, G., Vassilakis, C., Vivi, K., & Leda, H. (2003). An Approach to Designing and Implementing Virtual Museums. Proc. 7th International UK VR-SIG Conference. (pp. 1–8).

Taranova, T. (2020). Virtual Museum Technologies and the Modern Educational Process. VI International Forum on Teacher Education : conference proceedings. (pp. 2513–2521). DOI: https://doi.org/10.3897/ap.2.e2513.

Atamuratov, R. (2020). The importance of the virtual museums in the educational process. European Journal of Research and Reflection in Educational Sciences, 8 (2), 89–93.

Nightingale, D. (2012). HDR-fotohrahrafyia [HDR-photography]. Moscow : Dobraia knyha [in Russian].

Ward, G. Anyhere Software. High Dynamic Range Image Encodings. (n. d.). Retrieved from http://www.anyhere.com/gward/hdrenc/hdr_encodings.html.