РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПРЕДМЕТА «ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я» ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ STEАM-ТЕХНОЛОГІЇ

Ж. І. Білик; Є. Б. Шаповалов; В. Б. Шаповалов

doi:10.51707/2618-0529-2023-26-03

Автор(и)

Ж. І. Білик канд. біол. наук, старша наукова співробітниця відділу створення навчально-тематичних систем знань, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–2092–5241
Є. Б. Шаповалов канд. техн. наук, старший науковий співробітник відділу створення навчально-тематичних систем знань, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3732–9486
В. Б. Шаповалов старший науковий співробітник відділу створення навчально-тематичних систем знань, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–6315–649X

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2023-26-03

Ключові слова:

дослідницька компетентність, здоров’язбережувальна компетентність, коефіцієнт Спірмена, STEАM.

Анотація

Важливим завданням сучасної школи та педагогічного закладу вищої освіти є формування дослідницької компетентності. Це поняття не має усталеного загальноприйнятого трактування. Одні вчені вкладають у це поняття знання, вміння, навички і досвід, необхідні для виконання досліджень, а інші — власне діяльність, психологічну готовність до такої діяльності. Оскільки STEАM передбачає навчання через дослідження, то гіпотетично саме ця технологія сприяє формуванню дослідницької компетентності. Ступінь сформованості дослідницької компетентності в учнів та вчителів експериментальних груп до проведення STEАM-заняття і після нього визначали за критерієм Спірмена. Було продемонстровано, що проведене STEАM-заняття для учнів сприяє розвитку практичних вмінь користування лабораторним обладнанням, а отже, і дослідницької компетентності (обидва експерти поставили максимальну кількість балів — 5). Коефіцієнт Спірмена в цьому разі становив 0,5 бала. В експерименті з учителями коефіцієнт Спірмена дорівнював 0,8, що свідчить про доцільність проведення занять з використанням STEАM під час викладання курсу основ здоров’я в дев’ятих класах для розвитку дослідницької компетенції учнів і вчителів. Також стаття присвячена формуванню здоров’язбережувальної компетентності із застосуванням STEАM для тренінгів учнів восьмих класів щодо питання шкідливого впливу татуювання. Виявилося, що бажання мати тату зменшилося на 33% в експериментальній групі, де проводився тренінг, і на 27% в експериментальній групі, де проводилося заняття із застосуванням STEАM. А от розуміння небезпеки татуювання в групі, де проводилося STEАM-заняття, покращилося на 79,6%, а серед учасників тренінгів — на 62%. Отже, застосування STEАM сприяє формуванню здоров’язбережувальної та дослідницької компетентностей і в учнів, і у вчителів.

Посилання

Sysojeva, S. O., & Kozak, L. V. (2016). Rozvytok doslidnytskoi kompetentnosti vykladachiv vyshchoi shkoly [Development of research competence of higher school teachers]. Kyiv : TOV “Vydavnyche pidpryiemstvo “Edelveis” [in Ukrainian].

Lebedev, O. E. (2004). Kompetentnostnyy podkhod v obrazovanii [Competency-Based Approach in Education]. Shkolnyye tekhnologii — School technologies, 5, 3–12 [in Russian].

Liubchak, N. (2020). Osoblyvosti formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti zdobuvachiv vyshchoi osvity — maibutnikh uchyteliv ukrainskoi movy ta literatury u protsesi proiektnoi diialnosti: dani empirychnoho doslidzhennia [Peculiarities of the formation of research competence of students of higher education — future teachers of the Ukrainian language and literature in the process of project activity: empirical research data]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk : mizhvuz. zb. nauk. prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka — Actual issues of humanitarian sciences: interuniversity collection of scientific works of young scientists of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University (Issue 32), (Vol. 2), (pp. 171–176). DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/32.214693 [in Ukrainian].

Zimnyaya, I. A. (2006). Obshchaya kultura i sotsialno-professionalnaya kompetentnost cheloveka [General culture and social and professional competence of a person]. Eydos: internet-zhurnal — Eidos: online journal. Retrieved from http://eidos.ru/journal/2006/0504.htm [in Russian].

Khutorskoy, A. (2003). Klyuchevyye kompetentsii kak komponent lichnostno oriyentirovannogo obrazovaniya [Key competencies as a component of student-centered education]. Narodnoye obrazovaniye — Public education, 2, 58–64 [in Russian].

Zymovets, O. A. (2009). Sklad profesiinykh umin maibutnikh uchyteliv humanitarnykh dystsyplin na pochatku XXI stolittia (na prykladi pidhotovky vchyteliv inozemnykh mov) [Composition of professional skills of future teachers of humanitarian disciplines at the beginning of the 21st century (on the example of training foreign language teachers)]. Visn. Zhytomyr. derzh. un‐tu — Bulletin of the Zhytomyr State Institute, 43, 150–156 [in Ukrainian].

Stepaniuk, K. (2018). Protses formuvannia doslidnytskykh umin maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly v umovakh suchasnykh vyklykiv [The process of forming the research skills of future primary school teachers in the conditions of modern challenges]. Pidhotovka maibutnikh pedahohiv u konteksti standartyzatsii pochatkovoi osvity : materialy II Vseukr. nauk.-prakt. internet-konf. z mizhnarodnoiu uchastiu — Training of future teachers in the context of standardization of primary education: materials of the II All-Ukrainian scientific and practical Internet conference with international participation. (pp. 42–45). Berdiansk [in Ukrainian].

Kravchenko, S. O. (2018). Uzahalnennia sutnosti definitsii “doslidnytska kompetentnist” — Generalization of the essence of the definition “research competence”. Molodyi vchenyi — A young scientist, 2 (1), 265–268 [in Ukrainian].

Leshchenko, M. P. et al. (2021). Development of informational and research competence of postgraduate and doctoral students in conditions of digital transformation of science and education. Journal of Physics : Conf. Ser. 1840, 012057.

Korshunova, O. V., Hushchyna, N. I., Vasylashko, I. P., & Patrykeieva, O. O. (2018). STEM-osvita. Profesiinyi rozvytok pedahoha : zbirnyk spetskursiv [Professional development of a teacher: a collection of special courses]. Kyiv : Vydavnychyi dim “Osvita” [in Ukrainian].

Lin, C. L., & Tsai, C. Y. (2021). The Effect of a Pedagogical STEAM Model on Students’ Project Competence and Learning Motivation. Journal Science Education and Technology, 30, 112–124. DOI: https://doi.org/10.1007/s10956-020-09885-x.

Hadinugrahaningsiha, T., Rahmawati, Y., & Ridwan, A. (2017). Developing 21st Century Skills in Chemistry Classrooms: Opportunities and Challenges of STEAM Integration. AIP Conference Proceedings, 1868.

Swank, M. J., & Lambie, G. W. (2016). Measurement and Evaluation in Counseling and Development. Development of the Research Competencies Scale, 49:2, 91–108.

Honcharenko, S. U. (2008). Pedahohichni doslidzhennia. Metodolohichni porady molodym naukovtsiam [Pedagogical studies. Methodological advice to young scientists]. Kyiv–Vinnytsia : DOV “Vinnytsia” [in Ukrainian].