Визначення взаємного впливу основних навчальних домінант і рівнів домагань старшокласників

Анотація

Виникнення синергетичного ефекту в гуманістичних, за визначенням Л. Заде, освітянських системах відповідно до відомого гегелівського закону має супроводжуватися кількісно-якісними перетво- реннями певних показників, що характеризують вплив людського чинника на прийняття рішень. Обґрун- товано, що такими показниками є основні навчальні домінанти, які визначають ставлення до ризику і ха- рактеризують мотивацію на досягнення успіху (схильність до ризику)/запобігання невдач (несхильність до ризику), а також рівні домагань, що є одним із системоутворюючих чинників особистості і характе- ризують адекватність її самооцінки. Основні навчальні домінанти знаходяться через вирішення закритої задачі прийняття рішень шляхом побудови за обмеженою кількістю точок (п’ятьма) і подальшого аналізу оціночної функції корисності континууму 12-бальної шкали. Характерними точками цієї функції є т. зв. де- терміновані еквіваленти лотерей з відповідною корисністю n0,25, n0,5, n0,75. Рівні домагань знаходяться че- рез вирішення відкритої задачі прийняття рішень шляхом побудови за формально необмеженою кількістю точок і подальшого аналізу оціночної функції корисності континууму 12-бальної шкали. Характерні точки оціночної функції: n– — результат навчання, що відповідає негативному стрибку корисності в уяві того, хто навчається, щодо прийнятності певної оцінки шкали; n0 — результат навчання, що відповідає пере- ходу від негативного до позитивного сприйняття оцінок шкали; n* — результат навчання, що відповідає максимальному позитивному стрибку корисності у сприйнятті певної оцінки шкали, яка в такому разі і вважається рівнем домагань. У m = 208 учнів-дев’ятикласників визначено співвідношення осіб несхильних, айдужих і схильних до ризику в пропорції: HCP : БP : CP  1 : 2,27 : 10,6. Методом розстановки пріоритетів дефазифіковано якісні рангові оцінки 12-бальної шкали надання їм відповідних зважених коефіцієнтів значу- щості. Визначено ідентичність рівнів домагань учнів незалежно від ставлення до ризику, а також більшу узгодженість думок випробуваних щодо прийнятності більш високих оцінок шкали. З кореляційного аналізу характерних точок оціночних функцій корисності, побудованих для закритих і відкритих задач прийняття рішень, виявлено статистично вірогідний зв’язок між характерними точками: n0,25– n–, n0,5–n0, n0,75–n*.