Сугерування штучним інтелектом вибору індивідуальної освітньої траєкторії: психологічний аспект

С. В. Дембіцька

doi:10.51707/2618-0529-2024-31-02

Автор(и)

С. В. Дембіцька д. пед. наук, професорка кафедри безпеки життєдіяльності та педагогіки безпеки, Вінницький національний технічний університет, м. Вінниця, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2005-6744

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2024-31-02

Ключові слова:

штучний інтелект, індивідуальна освітня траєкторія, критичне мислення, освітні технології, психологія навчання, вдосконалення освітнього процесу.

Анотація

Сучасні тенденції розвитку освітньої сфери свідчать про дедалі більшу актуальність досліджень, спрямованих на вдосконалення методів та інструментів навчання, які відповідають потребам суспільства. У цьому контексті штучний інтелект (ШІ) виступає як перспективний інструмент для персоналізації освіти і забезпечення ефективності навчальної діяльності здобувачів. Інтенсивне використання ШІ в різних сферах життя, зокрема в освіті, обумовлює необхідність дослідження його впливу на психологічні аспекти навчання. Важливо розуміти, як ШІ впливає на мотивацію, самооцінку, емоційний стан та інші психологічні характеристики здобувачів. На основі аналізу наукових публікацій визначені перспективи побудови індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти засобами ШІ та можливі ризики цього процесу (залежність від технологій, порушення конфіденційності, упередження й дискримінація, зниження соціальної взаємодії, ризик втрати мотивації, неоднаковий доступ до технологій тощо). Виокремлено декілька ключових психологічних аспектів взаємодії здобувачів із ШІ, які потребують подальшого дослідження, зокрема: вплив ШІ на мотивацію та самооцінку здобувачів, сприйняття рекомендацій ШІ, прозорість і пояснення рішень ШІ, етичні аспекти використання ШІ, а також психологічні бар’єри прийняття ШІ. Визначено й обґрунтовано термін «Сугерування штучним інтелектом вибору індивідуальної освітньої траєкторії». Проаналізовано результати дослідження серед студентів Вінницького національного технічного університету (ВНТУ) щодо готовності здобувачів до використання ШІ для побудови індивідуальної освітньої траєкторії, визначені особливості цього процесу. Перспективами подальших наукових розвідок вважаємо розробку рекомендацій щодо оптимального використання ШІ з урахуванням психологічних особливостей здобувачів.

Посилання

Drach, I., Petroie, O., Borodiienko, O., Reheilo, I., Bazeliuk, O., & Bazeliuk, N.et al. (2023). Vykorystannia shtuchnoho intelektu u vyshchii osviti [Use of artificial intelligence in higher education]. Universytety i liderstvo — Universities and leadership, 15, 66‒82 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31874/2520-6702-2023-15-66-82.

Kovachov, S., & Sychikova, Ya. (2023). Pohovory zi mnoiu: dialoh zi shtuchnym intelektom pro vykorystannia yoho v navchanni ta naukovykh doslidzhenniakh [Talk to me: A dialogue with artificial intelligence about its use in education and research]. Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohika — Scientific notes of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogy, (1), 43‒55 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-1-43-55.

Boltsi, A., Kalovrektis, K., Xenakis, A., Chatzimisios, P., & Chaikalis, C. (2024). Digital Tools, Technologies, and Learning Methodologies for Education 4.0 Frameworks: A STEM Oriented Survey. IEEE Access (Education Society), 12, 12883–12901.

Fegade, A., Raut, R., Deshpande, A., Kaul, N., & Khanna, V. (2023). Unleashing the Power of Generative Artificial Intelligence: Exploring its Boundless Potential and Over-coming Challenges in Academic Environments. In: Proceedings of the 6th International Conference on Contemporary Computing and Informatics (IC3I), pp. 1243–1249, IEEE, Gautam Buddha Nagar.

Fan, X., & Li, J. (2023). Artificial Intelligence-Driven Interactive Learning Methods for Enhancing Art and Design Education in Higher Institutions. Applied Artificial Intelligence, 37 (1).

Graham, T., Scarlett, H., & Braham, S. E. (2023). Student Academic Advisement Augmented by Artificial Intelligence in the School of Computing and Information Technology, University of Technology, Jamaica. In: 2023 Congress in Computer Science, Computer Engineering, & Applied Computing (CSCE), pp. 1115–1118, IEEE, Las Vegas.

Aler Tubella, A., Mora-Cantallops, M., & Nieves, J. C. (2024). How to teach responsible AI in Higher Education: challenges and opportunities. Ethics and Information Technology, 26 (3), 1–14.

Hasanein, A. M., & Sobaih, A. E. E. (2023). Drivers and Consequences of ChatGPT Use in Higher Education: Key Stakeholder Perspectives. European Journal of Investigation in Health, Psycholgy and Education, 13, 2599–2614.

Yang, Q.-F., Lian, L.-W., & Zhao, J.-H. (2023). Developing a gamified artificial intelligence educational robot to promote learning effectiveness and behavior in laboratory safety courses for undergraduate students. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 20, 18.

Dembitska, S., Kuzmenko, O., Savchenko, I., Demianenko, V., & Hanna, S. (2024). Digitization of the Educational and Scientific Space Based on STEAM Education. In: Auer, M. E., Cukierman, U. R., Vendrell Vidal, E., Tovar Caro, E. (Eds.). Towards a Hybrid, Flexible and Socially Engaged Higher Education. ICL 2023. Lecture Notes in Networks and Systems, 901. Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-53022-7_34.

Kuzmenko, O., Rostoka, M., Dembitska, S., Topolnik, Y., & Miastkovska, M. (2022). Innovative and Scientific ECO Environment: Integration of Teaching Information and Communication Technologies and Physics. Lecture Notes in Networks and Systems, 390 LNNS, pp. 29‒36. DOI: 10.1007/978-3-030-93907-6_4.

Bearman, M., & Ajjawi, R. (2023). Learning to work with the black box: Pedagogy for a world with Artificial Intelligence. British Journal of Educational Technology, 54, 1160–1173. DOI: https://doi.org/10.1111/bjet.13337.

Farrokhnia M., Banihashem S. K., Noroozi O., & Wals, A. (2023). A SWOT analysis of CHATGPT: Implications for educational practice and Research. Innovations in Education and Teaching International, 61, 1‒15. DOI: https://doi.org/10.1080/14703297.2023.2195846.

Popenici, S. A., & Kerr, S. (2017). Exploring the impact of artificial intelligence on teaching and

learning in higher education. Research and Practice in Technology Enhanced Learning, 12 (1), 22. DOI: https://doi.org/10.1186/s41039-017-0062-8.

Ungerer, L., & Slade, S. (2022). Ethical Considerations of Artificial Intelligence in Learning Analytics in Distance Education Contexts. In P. Prinsloo, S. Slade, M. Khalil (Eds.). Learning Analytics in Open and Distributed Learning: Potential and Challenges. Singapore : Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-19-0786-9_8.

Pisica, A. I., Edu, T., Zaharia, R. M., & Zaharia, R. (2023). Implementing Artificial Intelligence in higher education: PROS and cons from the perspectives of Academics. Societies, 13 (5), 118. DOI: https://doi.org/10.3390/soc13050118.

Sabzalieva, E., & Valentini, A. (2023). ChatGPT and artificial intelligence in higher education: quick start guide. UNESCO International Institute for Higher Education in Latin America and the Caribbean. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000385146.locale=en.

Androshchuk, A. & Maliuha, O. (2024). Vykorystannia shtuchnoho intelektu u vyshchii osviti: stan i tendentsii [The use of artificial intelligence in higher education: status and trends]. International Science Journal of Education & Linguistics, 3, 27‒35. DOI: https://doi.org/10.46299/j.isjel.20240302.04.