Digital technologies in the ESP course for developing terminological competence

Т. В. Кравченко

doi:10.51707/2618-0529-2024-31-05

Автор(и)

Т. В. Кравченко д. філософії з освітніх, педагогічних наук, викладачка кафедри англійської мови технічного спрямування № 1, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4790-7462

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2024-31-05

Ключові слова:

цифрові технології, англійська мова для спеціальних цілей (ESP), професійна компетентність, фахова мова, термінологічна компетентність.

Анотація

Метою статті є дослідження ефективності використання цифрових технологій у формуванні термінологічної компетентності студентів під час вивчення англійської мови для спеціальних цілей (ESP). Актуальність дослідження зумовлена зверненням до засад реалізації компетентнісного підходу у викладанні термінологічної лексики англійської мови спеціального вжитку. Володіння фаховою мовою вважається одним з основних показників якості професійної освіти спеціалістів. Термінологічна компетентність розглядається як складник професійної компетентності, що сприяє успішній спеціалізованій міжкультурній комунікації через оволодіння фаховою термінологією англійською мовою. Відповідно до цього погляду під термінологічною компетентністю розуміється здатність і готовність фахівця грамотно застосовувати термінологію при вирішенні професійних завдань. Специфіку термінологічної компетентності відображають три компоненти: предметно-когнітивний, інтелектуально-рефлексивний та комунікативно-мовний. Визначено, що розвиток термінологічної компетентності більш успішний саме у цифровомуосвітньому середовищі. Використання сучасних цифрових технологій у викладанні англійської мови для спеціальних цілей дає змогу не лише підвищити рівень володіння мовою студентів, а й покращити їхні комунікативні здібності, зробити вивчення англійської мови спеціального вжитку більш доступним і захопливим, сформувати стійкий інтерес до англійської мови. Теоретична значущість дослідження визначається виявленням додаткових можливостей використання цифрових технологій в університеті в курсі ESP, що дає змогу гнучкіше реагувати на зміни в усіх аспектах життя людини. Практична значущість полягає в переліку основних онлайн-платформ для вивчення термінологічної лексики, а також наданні рекомендацій щодо їх використання.

Посилання

Fedorenko, S., Antonenko, I., Kolomiiets, S., Hurieieva, L., & Tsepkalo, O. (2021). COVID-19 Impact on Media Education in Technical University. Amazonia Investiga, 10 (47), 152‒160. DOI: https://doi.org/10.34069/AI/2021.47.11.15.

Sikora, I. (2014). Contemporary approach to terminological competence, management and terminology teaching on the basis of courses for translators offered by Polish higher education institutions. In G. Budin, V. Lušicky (Eds.), Languages for Special Purposes in a Multilingual, Transcultural World — Proceedings of the 19th European Symposium on Languages for Special Purposes (pp. 500‒508). Vienna, Austria : University of Vienna.

Faber, P. (2004). Translation competence and enhanced knowledge acquisition. In E. Fleischmann, P. Schmitt, G. Wotjak (Eds.). Translationskompetenz (pp. 479‒499). Tübingen : Stauffenberg.

Montero Martínez, S., & Faber, P. (2009). Terminological Competence in Translation. Terminology, 15 (1), 88‒104. DOI: https://doi.org/10.1075/term.15.1.05mon.

Dziuba, M., & Malevych, L. (2020). Vykorystannіа merezhnykh resursiv dlіa formuvannіa terminolohichnoi kompetentnosti studentiv nefilolohichnykh spetsialnostei [The use of network resources for the formation of terminological competence of students of non-philology majors]. Information Technologies and Learning Tools, 76, 137‒151. DOI: https://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2603 [in Ukrainian].

Akramovna, H. M. (2022). Terminological Competence as a Basis of Training Philological Specialists. Miasto Przyszłości, 218‒219. Retrieved from https://miastoprzyszlosci.com.pl/index.php/mp/article/view/226.

Bakirova, H. B. (2021). Formation of terminological competence in ESP education. JournalNX. A ultidisciplinary Peer Reviewed Journal, 6 (11), 63‒68. Retrieved from https://repo.journalnx.com/index.php/nx/article/view/114.

Kalay, D., Fedorenko, S., Hurieieva, L., & Kolomiiets, S. (2020). Forming Students’ Terminological Competence in the Moodle-based E-learning Course. Advanced Education, 7 (16), 104‒111. DOI: https://doi.org/10.20535/2410-8286.216980.

Polcz, K. (2015). Terminological Competence in ESP: A course design for English for marketing and promotion management. In G. Juhász, K. Horváth, Z. Árki, J. Keserű, A. Lévai and Š. Zoltán (Eds.), Innovációés kreativitás az oktatásban és a tudományban (Innovation and creativity in education and science) (pp. 350‒362). Komárno : Selye János Egyetem.

Fedorenko, S., & Kravchenko, T. (2023). Multimodal Resources and Students’ Motivation in English for Specific Purposes. Arab World English Journal,14 (1), 59‒70. DOI: https://dx.doi.org/10.24093/awej/vol14no1.4.

Jacobson, M., & Archodidou, A. (2000). The design of hypermedia tools for learning: Fostering conceptual change and transfer of complex scientific knowledge. Journal of the Learning Sciences, 9 (2), 145‒199.

Alcina, A. (2011). Teaching and Learning Terminology: New Strategies and Methods. Amsterdam; hiladelphia : John Benjamins Publishing.

Council of Europe. (2020). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. Companion Volume. Council of Europe Publishing. Retrieved from https://www.coe.int/en/web/common-european-frameworkreference-languages.

Prensky, M. (2001). Digital Natives, Digital Immigrants. Part 1. On the Horizon, 9 (5), 1‒6. DOI: https://doi.org/10.1108/1074812011042481.