Автоматизована побудова освітніх наративів як засіб інформаційно-аналітичної підтримки позашкільної освіти

В. В. Приходнюк; В. В. Горборуков; М. І. Довга

doi:10.51707/2618-0529-2024-30-05

Автор(и)

В. В. Приходнюк канд. техн. наук, завідувач відділу створення та використання інтелектуальних мережних інструментів, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2108-7091
В. В. Горборуков канд. техн. наук, науковий співробітник відділу створення та використання інтелектуальних мережних інструментів, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2758-7724
М. І. Довга канд. пед. наук, наукова співробітниця відділу створення та використання інтелектуальних мережних інструментів, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7440-8293

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2024-30-05

Ключові слова:

освітній наратив, онтологія, когнітивні сервіси.

Анотація

Позашкільна освіта відіграє важливу соціальну роль у суспільстві й допомагає молодому поколінню розкривати та розвивати свої індивідуальні інтереси й таланти, що надає унікальну можливість для набуття життєво важливих знань і навичок. Однак задля досягнення більш позитивного ефекту позашкільна освіта має бути інтегрована з академічними дисциплінами загальноосвітніх навчальних закладів, які спираються на державні освітні стандарти. Це дає змогу учням не тільки краще засвоїти отриману в школі інформацію, збагатити і поглибити свої знання, а й застосувати їх у реальному житті. Отже, від педагогів позашкільних освітніх закладів вимагається не тільки володіння специфічними для своєї галузі знаннями, а й глибоке розуміння відповідних державних освітніх програм для створення комплексних і збалансованих навчальних курсів. Тому підвищення ефективності їхньої роботи передбачає впровадження інформаційноаналітичної підтримки із застосуванням сучасних технологічних рішень, зокрема когнітивної інформаційної технології «ПОЛІЕДР». Ця технологія дає змогу автоматизувати процес обробки й аналізу великих обсягів інформації, зокрема навчальних програм і матеріалів. За допомогою когнітивних сервісів, розгорнутих на базі цієї технології, можна створювати онтології освітніх наративів, що пропонуються як основа такої інформаційноаналітичної підтримки. Зазначені онтології дають змогу структурувати та систематизувати знання в освітньому контексті. Вони визначають ключові поняття та категорії, які використовуються у навчальних програмах, та встановлюють зв’язки між ними, що допомагає створювати більш організовані та зв’язні навчальні матеріали, які краще засвоюються учнями. Також це сприяє виявленню та візуалізації взаємозв’язків між різними освітніми курсами й предметами, що особливо важливо для розробки інтегрованих навчальних програм. Використання онтологій освітніх наративів може суттєво підвищити персоналізацію навчання, оскільки вони дають змогу педагогам адаптувати позашкільні курси до індивідуальних потреб і вподобань учнів. Знаючи, як знання пов’язані між собою та як вони впливають одне на одне, вчителі можуть більш ефективно налаштовувати уроки, керуючись здібностями та інтересами своїх учнів.

Посилання

Zakon Ukrainy Pro pozashkilnu osvitu : pryiniatyi 22 Chervn. 2000 roku № 1841-III [Law of Ukraine оn extracurricular education from June 22 2000, № 1841-III]. Retrieved from https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1841-14#Text [in Ukrainian].

Agrawal, S. (2016). Is There a Need of Harmonization of Postgraduate Dermatology Curriculum in Nepal? Nepal Journal of Dermatology, Venereology & Leprology, 14, 1, 2–4. DOI: https://doi.org/10.3126/njdvl.v14i1.15806.

Grdzelidze, I., & Alavidze, N. (2016). “Harmonizing Quality Assurance Strategies in Georgia with Standards for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ENQA)” — Dissemination strategy in the framework of tempus project. 10th International Technology, Education and Development Conference. (pp. 898–901). Valencia, Spain. DOI: https://doi.org/10.21125/inted.2016.1204.

Ndaipa, C. J., Edström, K., Langa, P., & Geschwind, L. (2023). Internationalisation of the curriculum in higher education: A case from a Mozambican university. Cogent Education, 10, 1. DOI: https://doi.org/10.1080/2331186X.2023.2188773.

Galambos, C., & Greene, R. R. (2006). A Competency Approach to Curriculum Building. Journal of Gerontological Social Work, 48, 1–2, 111–126. DOI: https://doi.org/10.1300/J083v48n01_08.

Nieveen, N., & Kuiper, W. (2021). Integral Curriculum Review in the Netherlands: In Need of Dovetail Joints. Curriculum Making in Europe: Policy and Practice within and Across Diverse Contexts, 125–150. DOI: https://doi.org/10.1108/978-1-83867-735-020211007.

Cathrin, S., Wikandaru, R., Listiana, I., Ratnasari, D., Warsidah, W., Widyoningsih, W. et al. (2021). Harmonization of the Education Curriculum at Pesantren Al Falah Gorontalo: An Educational Philosophy Study. KnE Social Sciences, 436–450. DOI: https://doi.org/10.18502/kss.v6i2.10007.

Milenkovic, S., Mijailovic, G., & Nikolic, M. (2016). The Harmonization and Modernization of the Curriculum for Teacher Training in Serbia Through Tempus Teach Project. 10th International Technology, Education and Development Conference. (рр. 3760–3767). Valencia, Spain. DOI: https://doi.org/10.21125/inted.2016.1900.

Compton, R. (2002). Discovering the promise of curriculum integration: The national curriculum integration project. Conflict Resolution Quarterly, 19, 4, 447–464. DOI: https://doi.org/10.1002/crq.3890190405.

Prykhodniuk, V. V., & Horborukov, V. V. (2022). Recursive reduction method as a component of linguistic support of information-analytical systems. Academic Studies. Series “Humanities”, 2, 98–103. DOI: https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.2.14.