МЕТАТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНОСТІ

Автор(и)

  • В. П.  Атаманчук д-рка філол. наук, провідна наукова співробітниця відділу інформаційно-дидактичного моделювання, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5211-2480

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2021-21_22-01

Ключові слова:

трансдисциплінарність, трансдисциплінарний підхід, метатеоретичний рівень, багатовимірність, багаторівневість.

Анотація

Стаття присвячена осмисленню метатеоретичних підвалин трансдисциплінарності. Розглянуто трансдисциплінарні виміри наукових досліджень, що спрямовують наукові пошуки на осмислення сукупності багатоманітних аспектів наукових проблем. Доведено, що поняття трансдисциплінарності в сучасних наукових інтерпретаціях зводиться до визначення загальних методологічних параметрів, які охоплюють взаємодію конкретних методологій, інструментів для формування цілісної наукової картини світу, що демонструє різні грані наукового пізнання, співвідносні з осмисленням певних (суміжних або несуміжних) предметних галузей у їхніх конкретних та ймовірних взаємозв’язках, взаємообумовленостях і взаємовпливах. Трансдисциплінарність визначено як багатовекторну парадигму наукового пізнання, спрямованого на трансформацію способу опрацювання і осмислення будь-якої наукової інформації шляхом розпізнавання, сприйняття певних невідомих аспектів реальності, які раніше не були актуалізовані. Обґрунтовано, що трансдисциплінарний підхід забезпечує багатовимірність і багаторівневість досліджень, що зумовлюється вивченням наукових проблем через аналіз їх багатоманітних проєкцій у різних наукових площинах, що визначаються динамікою взаємодії систем певних величин, ознак, ступенів якості тощо, які упорядковуються в певні ієрархічні структури. Визначено, що багаторівневість і багатовимірність об’єктів трансдисциплінарних досліджень вивчення корелює з поліаспектністю світосприйняття суб’єкта, який здійснює відбір параметрів, форм, методів дослідження. З’ясовано, що трансдисциплінарні дослідження мають метатеоретичний характер, оскільки поєднують не лише емпіричні і теоретичні напрацювання з окремих галузей, а й узгоджують їх до рівня прийнятної взаємодії з позицій різних дисциплін, що приводить до формування певних універсальних алгоритмів і принципів взаємозв’язку.

Посилання

Atamanchuk, P. S. (2019). Vprovadzhennia elementiv STEM-osvity v osvitnii protses [Introduction of elements of STEM-education in the educational process]. Naukovi zapysky Tsentralnoukrainskoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Seriia: Pedahohichni nauky – Scientific notes of the Central Ukrainian Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko. Series: Pedagogical sciences, Issue 179, 15–24 [in Ukrainian].

Atamanchuk, P. S. (2020). Menedzhment formuvannia pryrodnycho-naukovoi kompetentnosti maibutnoho pedahoha (hlava 1) [Management of the formation of natural science competence of the future teacher (Chapter 1.)]. Naukovi doslidzhennia v umovakh hlobalizatsii suchasnoho svitu. Knyha 1. Chastyna 2: Seriia monohrafii – Scientific research in the context of globalization of the modern world. Book 1. Part 2: A series of monographs. Odesa: Kupriienko S. V., 13–37. DOI: 10.30888/978-617-7880-02-7.2020-01-003 [in Ukrainian].

Demianenko, V. B., & Demianenko, V. M. (2017). Ontolohichni aspekty osvitnikh servisiv adaptyvnoho navchannia [Ontological aspects of educational services of adaptive learning]. Zbirnyk naukovykh prats. Pedahohichni nauky – Collection of scientific works. Pedagogical sciences, Issue 133, 68–77 [in Ukrainian].

Dovhyi, S. O., & Stryzhak, O. Ye. (2019). Informatsiino-navchalni resursy. Kapsuly znan: kolektyvna monohrafiia [Information and educational resources. Capsules of knowledge: a collective monograph]. Kyiv : Instytut obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy, 162 [in Ukrainian].

Savchenko, I., & Khrapach, H. (2017). Merezheva informatsiino-analitychna systema otsiniuvannia dosiahnen uchniv yak innovatsiinyi instrument reitynhu [Network information and analytical system for assessing student achievement as an innovative rating tool]. Naukovi zapysky Maloi akademii nauk Ukrainy. Seriia «Pedahohichni nauky» – Scientific notes of the Small Academy of Sciences of Ukraine. Series «Pedagogical Sciences». Kyiv : Instytut obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy, Issue 9, 7–20 [in Ukrainian].

Stryzhak O. Ye. (2016). Transdystsyplinarnist navchalno-informatsiinoho seredovyshcha [Transdisciplinarity of educational and information environment]. Naukovi zapysky Maloi akademii nauk Ukrainy. Seriia «Pedahohichni nauky» – Scientific notes of the Small Academy of Sciences of Ukraine. Series «Pedagogical Sciences». Kyiv : Instytut obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy, Issue 8, 13–28 [in Ukrainian].

Palahin, O. V., Kurhaiev, O. P., & Shevchenko, A. I. (2017). Noosferna paradyhma rozvytku nauky ta shtuchnyi intelekt [Noosphere paradigm of science and artificial intelligence]. Kibernetika i sistemnyj analiz – Cybernetics and systems analysis, 53 (4), 12–21 [in Ukrainian].

Palagin, A. V., & Petrenko, N. G. (2018). Razvitie i stanovlenie transdistsiplinarnykh i mezhdistsiplinarnykh issledovaniy i rol’ informatiki [Development and formation of transdisciplinary and interdisciplinary research and the role of informatics]. Kompiuterne modeliuvannia: analiz, upravlinnia, optymizatsiia – Computer modeling: analysis, management, optimization, 1, 46–70 [in Russian].

Shirokov, V. (2017). Yazyk. Informatsiya. Sistema: transdistsiplinarnost’ v lingvistike [Language. Information. System: transdisciplinarity in linguistics]. Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing [in Russian].

Tyaglo, A. V. (2020). K ponyatiyu transdistsiplinarnosti [Towards the concept of transdisciplinarity]. Proceedings from: Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Znannia. Osvita. Osvichenist» – International Scientific and Practical Conference «Knowledge. Education. Education». Retrieved from https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/znanosv/znanosv2020/paper/view/%2010700 [in Russian].

Telizhenko, L. V., & Pankratova, V. O. (2021). Transdystsyplinarnist yak novyi typ vyroblennia naukovoho znannia [Transdisciplinarity as a new type of development of scientific knowledge]. Education and science of today: intersectoral issues and development of sciences: Collection of scientific papers «ΛΌHOΣ» with Proceedings of the I International Scientific and Practical Conference (Vol. 3). Cambridge-Vinnytsia : P.C. Publishing House & European Scientific Platform, 32–34 [in Ukrainian].

Horbunova, L. (2012). Myslennia u sviti pliuralnosti: proekt transversalnoho rozumu V. Velsha [Thinking in the world of plurality: the project of transversal mind V. Welsh]. Filosofiia osvity – Philosophy of education, 1–2 (11), 92–109 [in Ukrainian].

Kushnir, O. (2018). Metodolohichni pryntsypy transdystsyplinarnoho pidkhodu v pratsiakh B. Nikolesku [Methodological principles of transdisciplinary approach in the works of B. Nicolescu]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Filosofiia – Scientific Bulletin of Chernivtsi National University. Series: Philosophy, Issue 806, 23–31[in Ukrainian].

Transdisciplinarity Charter. Retrieved from https://basarab-nicolescu.fr/chart.php

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-17

Як цитувати

Атаманчук , В. (2022). МЕТАТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНОСТІ. Наукові записки Малої академії наук України, (2-3(21-22), 3–10. https://doi.org/10.51707/2618-0529-2021-21_22-01