ПРОЕКТ 2061 ТА ІНШІ ІНІЦІАТИВИ З НАУКОВОЇ ГРАМОТНОСТІ: ЗАРУБІЖНІ УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИКЛАДАЧІВ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

Анотація

Стрімке зростання кількості країн, що прагнуть до активного розвитку конкурентоспроможної економіки, яка базується на інтелектуальному потенціалі, робить досягнення наукової грамотності одним із найважливіших глобальних пріоритетів. Визнання важливості ролі наукового підходу в ідеологічному, політичному, економічному, соціальному та освітньому контекстах зумовило посилену увагу фахівців з різних дисциплін до цього феномену. Звертаючись до закордонного досвіду, автори статті ставлять перед собою завдання ознайомчого огляду Проєкту 2061, ініційованого Американською асоціацією сприяння розвитку науки (AAAS), який розглядається як перспективний підхід до вирішення проблеми занепаду рівня наукової освіти як у нашій країні, так і за кордоном. Водночас ми зацікавлені в аналізі основних причин, що диктують необхідність підвищення рівня наукової грамотності учнів, які представляють різні академічні програми, у процесі впливу на них різних факторів глобального технологічного прогресу. Полідисциплінарний характер природничих наук – це ще один вкрай важливий аспект нашого поточного дослідження, оскільки (будучи повноцінно реалізованим) він надає можливість підходити до вивчення явищ з усіх боків, формуючи таким чином цілісну картину світу. Як міжнародна програма, спрямована на оцінку академічних досягнень учнів, PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів) базується саме на такому плідному синтезі міждисциплінарного методу, за допомогою якого дослідники оцінюють рівень читання, математичної та природничо-наукової грамотності студентів. Слугуючи ефективним інструментом оцінювання, ініціатива PISA не тільки допомагає виміряти обсяг доступних знань, а й діагностує здатність учнів обробляти інформацію, використовуючи наукові та критичні методи мислення, аналізувати її і робити висновки. Відповідно, ми переконані, що такі наукові інструменти порівняльного аналізу незамінні для сучасного покоління учнів (студентів) у всьому світі, оскільки просте запам’ятовування і відтворення інформації перебуває на межі повного нівелювання, програючи індустрії штучного інтелекту, яка бурхливо розвивається і здатна запропонувати більш ефективні альтернативи примітивним механічним навичкам отримання знань. Отже, якщо людський інтелектуальний розвиток швидко досягає точки біфуркації, ми повинні покладатися на створення нових моделей мислення і розв’язання проблем, з урахуванням успішної методології навчання, що має потенціал бути орієнтиром щодо підвищення рівня глобального і національного наукового прогресу та соціального добробуту.