THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FUNDAMENTALIZATION OF SCIENCE EDUCATION IN THE CONDITIONS OF INTEGRATION OF PHYSICS AND PROFESSIONALLY ORIENTED DISCIPLINES ON THE BASIS OF STEM-EDUCATION

О. С. Кузьменко; І. М. Савченко; В. Б. Дем’яненко

doi:10.51707/2618-0529-2022-23-07

Автор(и)

О. С. Кузьменко д-рка пед. наук, доцентка, професорка кафедри фізико-математичних дисциплін, Льотна академія Національного авіаційного університету, м. Кропивницький; провідна наукова співробітниця відділу інформаційно-дидактичного моделювання, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4514-3032
І. М. Савченко канд. пед. наук, старша наукова співробітниця, учена секретарка, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0273-9496
В. Б. Дем’яненко канд. пед. наук, завідувачка відділення інформаційно-дидактичного моделювання, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8040-5432

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2022-23-07

Ключові слова:

наукова освіта, STEM-освіта, фундаменталізація, фізика, професійно зорієнтовані дисципліни.

Анотація

Акцент у науковій освіті робиться на підвищенні наукової грамотності студентів за допомогою інноваційних заходів, які передбачають планування, вимірювання, спостереження, аналіз даних, розробку й оцінку процедур та вивчення доказів на основі впровадження сучасних технологій навчання (STEM-технологій). У статті розглянуто поняття науки, обґрунтовано теоретико-методологічну фундаменталізацію наукової освіти на засадах STEM-освіти технічного закладу вищої освіти. Визначено, що основна функція системи наукової освіти полягає в забезпеченні суспільства науково грамотними громадянами. Інформація та ресурси (як правило, фінансові) підсилюють цю систему. У статті нами сформовано модель науки щодо розвитку STEM-освітніх тенденцій інноваційного розвитку освіти в Україні. Нами сформульовані особливості наукової освіти на основі STEM-технологій, що сприятимуть впровадженню сучасної методики навчання фізики та професійно зорієнтованих дисциплін. Інтеграційні процеси в освіті останніми роками посідають щораз важливіше місце, оскільки вони спрямовані на реалізацію нових освітніх ідеалів – формування цілісної системи знань і вмінь особистості, розвиток її творчих здібностей та потенційних можливостей. Ідея інтегрованого навчання фізики та професійно зорієнтованих дисциплін актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної наукової освіти, тобто освіти конкурентої, спроможної забезпечити кожній людині самостійне досягнення тієї чи іншої життєвої цілі, творче самоствердження в різних соціальних сферах. Навчання науці дасть студентам змогу вести повноцінне й відповідальне життя, заохочуючи їх самостійно вчитися, вирішувати нові ситуації, критично міркувати, творчо мислити, приймати обґрунтовані рішення та розв’язувати проблеми. Студенти також мають розвинути розуміння взаємозв’язку між наукою, технологією, суспільством і навколишнім середовищем (STSE), а також зміцнити здатність інтегрувати й застосовувати знання та вміння з фізики і професійно зорієнтованих дисциплін у технічних ЗВО.

Посилання

Schleicher, A. (2018). PISA 2018. Insights and Interpretetions. Retrieved from https://www.oecd.org/pisa/PISA%202018%20Insights%20and%20Interpretations%20FINAL%20PDF.pdf.

Vakulenko, T., Lomakovich, S., Tereshchenko, V., & Novikova, S. (Eds.). (2017). PISA: chytatska hramotnist [PISA: natural science literacy]. (K. Shumova, Trans.). Kyiv : Ukrainskyi tsentr otsiniuvannia yakosti osvity [in Ukrainian].

Mazorchuk, M., Vakulenko, T., Tereshchenko, V., Bychko, G., Shumova, K., Rakov, S. et al. (2019). Natsionalnyi zvit za rezultatamy mizhnarodnoho doslidzhennia yakosti osvity PISA–2018 [National report on the results of the international survey on the quality of education PISA–2018]. Kyiv : Ukrainskyi tsentr otsiniuvannia yakosti osvity. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-41 [in Ukrainian].

Whewell, W. D. D. (1847). The phylosophy of the inductive science. London : J. W. Parker. (Vol. 1). Retrieved from https://archive.org/details/philosophyinduc00goog/page/n12/mode/2up.

K to 12 Science Curriculum Guide. (2016). Retrieved from https://www.deped.gov.ph/wp-content/uploads/2019/01/Science-CG_with-tagged-sci-equipment_revised.pdf.

Champagne, A. B. (1997). Science Education in the United States of America. The Interdisciplinary Journal of Study Abroad, 3 (1). DOI: https://doi.org/10.36366/frontiers.v3i1.43.

Network of National Contact Points for Science with and for Society in Horizon 2020. Science education policies in the European Comission: towards responsible citizenship. (2016). Retrieved from https://www.sisnetwork.eu/media/sisnet/Policy_Brief_Science_Education.pdf.

OECD. (2018). Teaching for the Future: Effective Classroom Practices To Transform Education, OECD. Publishing: Paris. DOI: https://doi.org/10.1787/9789264293243-en.

Hotsuliak, Yu. V., & Halchenko, M. S. (2016). Naukova osvita v Ukraini: teoretychnyi ta normatyvno-pravovyi kontekst [Science education in Ukraine: theoretical and normative legal context]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti – Education and development of a gifted person, 4, 5–11. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Otros_2016_4_3 [in Ukrainian].

Babiichuk, S. (2018). Naukova osvita yak pedahohichnyi kontsept [Science education as a pedagogical concept]. Molod i rynok – Youth and the market, 2, 60–63. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2018.126827 [in Ukrainian].

Hrinevych, L. M., Morze, N. V., & Boiko, M. A. (2020). Naukova osvita yak osnova formuvannia innovatsiinoi kompetentnosti v umovakh tsyfrovoi transformatsii suspilstva [Science education as a basis for the formation of innovative competence in the conditions of digital transformation of society]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia – Information technologies and learning tools, 77, 3, 1–26. DOI: 10.33407/itlt.v77i3.3980 [in Ukrainian].

Andrushchenko, V. P., & Dzvinchuk, D. I. (2009). Osnovy suchasnoi filosofii osvity [Fundamentals of modern philosophy of education]. Kyiv – Ivano-Frankivsk : Misto NV [in Ukrainian].

Vashkevych, V. M. (2017). Svitohliadno-filosofski osnovy nauky i problema demarkatsii [Worldview and philosophical foundations of science and the problem of demarcation]. Hileia: naukovyi visnyk – Gilea: scientific bulletin, 125, 248–252. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2017_125_63 [in Ukrainian].

Ohneviuk, V. O., & Kuzmenko, O. M. (2014). Filosofiia osvity – Philosophy of education. Kyiv : Kyiv. un-t im. B. Hrinchenka [in Ukrainian].

Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ramky kvalifikatsii : pryiniata 23 lystop. 2011 roku № 1341 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine On approval of the National Qualifications Framework from November 23 2011, № 1341]. (2011, November 23). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-p#Text [in Ukrainian].

Glavin, C. (2016). United States K12 Academics. Retrieved from https://www.k12academics.com/education-united-states.

Schulz, R. M. (2009). Reforming Science Education: The Search for a Philosophy of Science Education. Sci & Educ, 18, Part I, 225–249. DOI: https://doi.org/10.1007/s11191-008-9167-1.

Sinatra, G. M., Kienhues, D., & Hofer, B. K. (2014). Addressing Challenges to Public Understanding of Science: Epistemic Cognition, Motivated Reasoning, and Conceptual Change. Educational Psychologist, 49 (2), 123–138. DOI: http://doi.org/10.1080/00461520.2014.916216.

Kristjanson, P., Harvey, B., Van Epp, M. & Thornton, Ph. K. (2014). Social learning and Sustainable Development. Nature Climate Change, 4, 5–7. DOI: https://doi.org/10.1038/nclimate2080.

Sbruieva, A. A. (2021). Porivnialna pedahohika vyshchoi shkoly: natsionalnyi, yevropeiskyi ta hlobalnyi konteksty [Comparative pedagogy: national european and global contexts]. Sumy : SumDPU imeni A. S. Makarenka [in Ukrainian].

Sukhanov, A. (1996). Kontseptsiya fundamentalizatsii vysshego obrazovaniya i eye otrazheniye v GOSakh [The concept of fundamentalization of higher education and its reflection in the State educational standards]. Vyssheye obrazovaniye v Rossii – Higher education in Russia, 3, 17–24 [in Russian].

Kagan, V. (2002). Sistema integralnoy podgotovki [The system of integrated training]. Vyssheye obrazovaniye v Rossii – Higher education in Russia, 4, 84–88 [in Russian].