МЕТОДОЛОГІЯ ПОБУДОВИ ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНИХ БАЗ ЗНАНЬ

В. Б. Дем’яненко; С. П. Кальной; В. М. Дем’яненко

doi:10.51707/2618-0529-2023-28-04

Автор(и)

В. Б. Дем’яненко канд. пед. наук, завідувачка відділу інформаційно-дидактичного моделювання, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8040-5432
С. П. Кальной старший науковий співробітник відділу інформаційно-дидактичного моделювання, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid. org/0000-0001-5998-0339
В. М. Дем’яненко канд. пед. наук, доцент, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу відкритих освітньо-наукових інформаційних систем, Інститут цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1469-8185

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2023-28-04

Ключові слова:

навчально-дослідницька діяльність, трансдисциплінарність, база знань, е‑сценарій, онтологія.

Анотація

Головна мета цього дослідження полягає в тому, щоб краще зрозуміти виклики процесів побудови трансдисциплінарних баз знань та їх формалізації в цифровій освіті. У статті обґрунтовано необхідність розроблення механізмів побудови цих баз для забезпечення навчально-дослідницької діяльності учнівської молоді. Проаналізовано сутність поняття трансдисциплінарності та його значення в освітньому процесі, наукових дослідженнях для побудови цифрових баз знань. Визначено трансдисциплінарний характер онтології в наукових дослідженнях. Описано методологію формування трансдисциплінарної бази знань в аспекті розроблення мережевих систем управління інформаційними джерелами, що супроводжують процес підтримки навчально-дослідницької діяльності учнів. Визначено е‑сценарій як засіб формування трансдисциплінарної бази знань навчально-дослідницької діяльності учнівської молоді. Представлені принципи онтологічного підходу до проєктування трансдисциплінарної бази знань та описана процедура її формування у форматі операціонально структурованих е‑сценаріїв. Наведена загальна онтологічна граф-структура е‑сценарію трансдисциплінарної бази знань. Проаналізовано умови, які сприяють трансдисциплінарному виробництву знань, і показано, як трансдисциплінарну інституціоналізацію краще зрозуміти, використовуючи онтологічний підхід. Можна стверджувати, що онтологічний підхід у моделях трансдисциплінарного виробництва знань виявився корисним для глибшого розуміння процесів інституціоналізації трансдисциплінарності. Зроблено перспективні висновки щодо практичного застосування зазначеної методології та описаних принципів побудови трансдисциплінарних баз знань для забезпечення навчально-дослідницької діяльності учнівської молоді.

Посилання

Baptista, B. V., & Vilsmaier, U. (2022). Models of transdisciplinary knowledge production at universities: a Romanian case study. Higher Education Research & Development, 41, 1757–1772. Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/07294360.2021.1910208. DOI: https://doi.org/10.1080/07294360.2021.1910208.

Bernstein, J. (2015). Transdisciplinarity: A Review of its Origins, Development, and Current Issues. Journal of Research Practice, 11 (1). Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/282285072_Transdisciplinarity_A_Review_of_Its_Origins_Development_and_Current_Issues

Van Breda, J., & Swilling, M. (2019). The guiding logics and principles for designing emergent transdisciplinary research processes: learning experiences and reflections from a transdisciplinary urban case study in Enkanini informal settlement, South Africa. Sustainability Science, 14, 823–841. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1007/s11625-018-0606-x. DOI: https://doi.org/10.1007/s11625-018-0606-x.

Vilsmaier, U., Brandner, V., & Engbers, M. (2017). Research In-between: The Constitutive Role of Cultural Differences in Transdisciplinarity. Transdisciplinary Journal of Engineering & Science, 8, 169–179. Retrieved from https://www.atlas-tjes.org/index.php/tjes/article/view/99/94. DOI: https://doi.org/10.22545/2017/00093

Blackley, S., Luzeckyj, A., & King, S. (2020). Re-valuing higher education: learning(s) and teaching(s) in contested spaces. Higher Education Research & Development, 39 (1), 1–12. Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/07294360.2020.1689604?needAccess=true&role=button. DOI: https://doi.org/10.1080/07294360.2020.1689604

De Freitas, L., Morin, E., & Nicolescu, B. (Eds.). (1994). Carta de la Transdisciplinariedad (adoptada en el Primer Congreso Mundial de la Trandisciplinariedad) [The Charter of Transdisciplinarity (adopted at the First World Congress of Transdisciplinarity)]. Convento da Arrábida, Portugal. Retrieved from https://www.filosofia.org/cod/c1994tra.htm [in Portuguese].

Palahin, O., Petrenko, M., Kryvyi, S., Boiko, M., & Malakhov, K. (2023). Ontolohichne obroblennia transdystsyplinarnykh predmetnykh znan [Ontology-Driven Processing of Transdisciplinary Domain Knowledge]. Vydavnytstvo Iowa State University Digital Press. Retrieved from https://www.iastatedigitalpress.com/plugins/books/140/. DOI: https://doi.org/10.31274/isudp.2023.140 [in Ukrainian]

Nicolescu, B. (2012). Transdisciplinarity: the Hidden Third, Between the Subject and the Object. Human & Social Studies. Research and Practice, 2 (І), 13–28. Retrieved from https://www.academia.edu/32340441/Transdisciplinarity_the_hidden_third_between_the_subject_and_the_object. DOI: https://doi.org/10.2478/v10317-012-0002-5

Dovgyi, S., & Stryzhak, O. (2019). Transdisciplinary Fundamentals of Information-Analytical Activity. Advances in Information and Communication Technology and Systems, 99–126. Retrieved from https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-58359-0_7.

Butt, M., Sharunova, A., Storga, M., Khan, Y. I., & Qureshi, A. J. (2018). Transdisciplinary Engineering Design Education: Ontology for a Generic Product Design Process. Procedia CIRP, 70, 338–343. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2212827118300842.

Bera, P., Burton-Jones, A., & Wand, Y. (2011). Guidelines for Designing Visual Ontologies to Support Knowledge Identification. MIS Quarterly, 35 (4), 883–908. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/41409965. DOI: https://doi.org/10.2307/41409965

O’Leary, D. E. (2016). KPMG Knowledge Management and the Next Phase: Using Enterprise Social Media. Journal of Emerging Technologies in Accounting, 13 (2), 215–230. Retrieved from https://msbfile03.usc.edu/digitalmeasures/oleary/intellcont/KPMG-Next%20phase-1.pdf. DOI: https://doi.org/10.2308/jeta-51600

Dovhyi, S. O., Velychko, V. Yu., Hloba, L. S., Stryzhak, O. Ye., Andrushchenko, T. I., Halchenko, S. A. et al. (2013). Kompiuterni ontolohii ta yikh vykorystannia u navchalnomu protsesi. Teoriia i praktyka [Computer ontologies and their use in the educational process. Theory and practice]. Kyiv : Instytut obdarovanoi dytyny [in Ukrainian].