Formation of a gender-sensitive environment in the innovative transformation of the scientific and educational space: the aspect of STEM education

О. С. Кузьменко; І. М. Савченко; В. Б. Дем’яненко; Т. М. Котенко

doi:10.51707/2618-0529-2024-30-08

Автор(и)

О. С. Кузьменко д. пед. наук, професорка, учена секретарка секретаріату Вченої ради, Донецький державний університет внутрішніх справ, м. Кропивницький; провідна наукова співробітниця відділу інформаційно-дидактичного моделювання, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4514-3032
І. М. Савченко канд. пед. наук, старша наукова співробітниця, учена секретарка, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0273-9496
В. Б. Дем’яненко канд. пед. наук, завідувачка відділення інформаційно-дидактичного моделювання, НЦ «Мала академія наук України», м. Київ, Україна, [email protected]; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8040-5432
Т. М. Котенко канд. екон. наук, доцентка, доцентка кафедри економіки та управління, Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, Україна, [email protected]; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2037-7510

DOI:

https://doi.org/10.51707/2618-0529-2024-30-08

Ключові слова:

гендерно чутливе середовище, STEMтехнології, заклади вищої освіти, soft skills, аспект фізикоматематичного напряму.

Анотація

В умовах воєнного стану створення гендерно чутливого середовища в закладах вищої освіти на основі STEM є актуальним завданням. Важливим аспектом науки та освіти на цей момент є створення сприятливих умов для суб’єктів навчання на основі інноваційної політики держави (наприклад, STEM, штучний інтелект, робототехніка тощо), а також забезпечення зворотного зв’язку між здобувачем вищої освіти і викладачем. Активізація проблеми гендерної складової, акцентування уваги на концепції нульової толерантності в системі підготовки кадрів економічного профілю та розроблення нової методології побудови гендерно чутливого середовища в цій сфері забезпечать цілісність процесу формування інтелектуального потенціалу жінок і чоловіків, що є основною метою авторського дослідження. Це спрямовано на раціональність організації навчання здобувачів освіти в закладах вищої освіти з урахуванням гендерних аспектів на основі STEM. У дослідженні автори окреслили контекстуальні рівні та протиріччя щодо формування гендерно чутливого середовища, зокрема: контекст потреб суспільного устрою (з урахуванням рівності прав жінок і чоловіків); контекст потреб у науці (педагогічні, інженерні, технічні, юридичні, фізико-математичні дисципліни) з урахуванням трансдисциплінарності та аспектів STEMосвіти; контекст потреб педагогічної практики (розроблення та впровадження інноваційних підходів у гендерно чутливому середовищі стосовно формування soft skills суб’єктів освіти, здатних впроваджувати STEMтехнології в освітній процес). Метою дослідження є наукове обґрунтування, концептуалізація та розвиток гендерно чутливого середовища закладів вищої освіти на основі STEM. Об’єктом дослідження є освітній процес у закладах вищої освіти. Предметом дослідження є теоретикометодологічне обґрунтування доцільності формування та розвитку гендерно чутливого середовища закладу вищої освіти на основі STEM.

Посилання

The Global Gender Gap Report. (2018). Retrieved from https://www.weforum.org/publications/reader-global-gender-gap-report-2018/in-full/

García-Holgado, A., & García-Peñalvo, F. J. (2022). A Model for Bridging the Gender Gap in STEM in Higher Education Institutions. Lecture Notes in Educational Technology (рp. 1–19). Singapore : Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-19-1552-9_1.

Ballatore, M. G., Borger, J. D., Misiewicz, J., & Tabacco, A. (2020). ANNA tool: A way to connect future and past students in STEM. IEEE Revista Iberoamericana De Tecnologias Del Aprendizaje, 15 (4), pp. 344–351. DOI: https://doi.org/10.1109/RITA.2020.3033231.

Borsotti, V. (2018). Barriers to gender diversity in software development education: actionable insights from a Danish case study. Proccedings of the 40th ACM/IEEE International Conference on Software Engineering: Software Engineering Education and Training ICSESEET 2018, pp. 146–152. DOI: https://doi.org/10.1145/3183377.3183390.

Kang, J., Hense, J., Scheersoi, A., & Keinonen, T. (2019). Gender study on the relationships between science interest and future career perspectives. International Journal of Science Education, 41 (1), pp. 80–101. DOI: https://doi.org/10.1080/09500693.2018.1534021.

Nguyen, U., & Riegle-Crumb, C. (2021). Who is a scientist? The relationship between counter-stereotypical beliefs about scientists and the STEM major intentions of Black and Latinx male and female students. International Journal of STEM Education, 8 (1). DOI: https://doi.org/10.1186/s40594-021-00288-x.

Cadaret, M. C., Hartung, P. J., Subich, L. M., & Weigold, I. K. (2017). Stereotype threat as a barrier to women entering engineering careers. Journal of Vocational Behavior, 99, pp. 40–51. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvb.2016.12.002.

García-Holgado, A., Vázquez-Ingelmo, A., Verdugo-Castro, S., González, C. S., Sánchez-Gómez, M. C., & García-Peñalvo, F. J. (2019). Actions to Promote Diversity in Engineering Studies: a Case Study in a Computer Science Degree. 2019 IEEE Global Engineering Education Conference (EDUCON). DOI: https://doi.org/10.1109/EDUCON.2019.8725134.

García-Holgado, A., González-González, C. S., & Peixoto, A. A. (2020). А Comparative Study on the Support in Engineering Courses: a Case Study in Brazil and Spain. EEE Access: Practical Innovations, Open Solutions, 8 (pp. 125179–125190). DOI: https://doi.org/10.1109/ACCESS.2020.3007711.

Makarova, E., Aeschlimann, B., & Herzog, W. (2019). The Gender Gap in STEM fields: The Impact of the Gender Stereotype of Math and Science on Secondary Students’ Career Aspirations [Original research]. Frontiers in Education, 4 (60). DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2019.00060.

Proiekt Stratehii reformuvannia vyshchoi osity do 2020 roku [Project of the Higher Education Reform Strategy until 2020]. Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/NT1109 [in Ukrainian].

The foresight of the economy of Ukraine: mediumterm (2015–2020) and long-term (2020–2030) time horizons (Revised Edition). Retrieved from http:// wdc.org.ua/en/node/182604

Chernetskyi I., Polikhun N., & Slipukhina, I. (2017). Mistse STEM-tekhnolohii navchannia v osvitnii paradyhmi XX stolittia [The place of STEM learning technology in the educational paradigm of the 21st century]. Naukovi zapysky Maloi akademii nauk Ukrainy. Seriia: Pedahohichni nauky — Scientific notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine. Series: Pedagogical sciences, 9, 50–62 [in Ukrainian].

Chomphuphra, P., Chaipidech, P., & Yuenyong, Ch. (2018).Trends and Research Issues of STEM Education: A Review of Academic Publications from 2007 to 2017. Journal of Physics: Conference Series, International Annual Meeting on STEM Education (I AM STEM), 1340, 1–10. Retrieved from: https://iopscience.iop.org/article/10 1088/1742-6596/1340/1/012069/pdf

Kuzmenko, O., Dembitska, S., Miastkovska, M, Savchenko, I., & Demianenko, V. (2023) Onto-oriented Information Systems for Teaching Physics and Technical Disciplines by STEM-environment. International Journal of Engineering Pedagogy (iJEP), 13 (2), 139–146. DOI: https://doi.org/10.3991/ijep.v13i2.36245.

The Global Competitiveness Report 2017–2018 WEF. Retrieved from: https://www.weforum org/reports/the-global-competitiveness-report-2017-2018/

Stryzhak, O. Ye., Slipukhina, I. A., Polikhun, N. I, Chernetskyi, I. S. (2017). STEM-osvita: osnovni definitsii [STEM education: basic definitions]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia — Information technologies and teaching aids, 62 (6), 16–33. Kyiv [in Ukrainian].

Bohdanova, I. M. (2000). Pedahohichna innovatyka [Pedagogical innovations]. Odesa : TES [in Ukrainian].

National Technology Pact 2020. (n. d.) Retrieved from https://open.overheidnl/documenten/ronl-archief-0d786671-796d-45c5-8e14-bb1654ddb37b/pdf

Honcharova, N. (2017) Poniatiino-katehorialnyi aparat z problemy doslidzhennia aspektiv STEM-osvity [Conceptual-categorical apparatus on the problem of researching aspects of STEM education]. Naukovi zapysky Maloi akademii nauk Ukrainy — Scientific notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine, 10, 104–114 [in Ukrainian].

Stryzhak, O. Ye. (2016) Transdystsyplinarnist navchalno-informatsiinoho seredovyshcha [Transdisciplinarity of the educational and informational environment] Naukovi zapysky Maloi akademii nauk Ukrainy. Seriia: Pedahohichni nauky — Scientific notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine, 8, 13–28 [in Ukrainian].

Polikhun, N. I., Slipukhina, I. A., Chernetskyi, I. S. (2017). STEM oriientovane navchannia yak pedahohichna problema [STEM-oriented learning as a pedagogical problem] Pedahohichni innovatsii: idei, realii, perspektyvy — Pedagogical innovations: ideas, realities, perspectives, 2, 30–35 [in Ukrainian].

Slovnyk ukrainskoi movy v 11 tomakh [Dictionary of the Ukrainian language in 11 volumes]. (n. d.). Retrieved from http://sum.in.ua/ [in Ukrainian].

USE (Universalnyi slovnyk-entsyklopediia) [UDE (Universal dictionary-encyclopedia]. (n. d.). Retrieved from http://slovopedia.org.ua/29/53392-0.html [in Ukrainian].

Kostiukevych, D. Ya., Kukh, A. M. (2006). Metodychni zasady orhanizatsii osvitnoho seredovyshcha z fizyky v zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh [Methodological principles of the organization of the educational environment in physics in general educational institutions]. Kamianets-Podilskyi : Abetka [in Ukrainian].

Hurzhii, A. M., Zhuk, Yu. O., Volynskyi, V. P. (1997). Zasoby navchannia [Teaching aids]. Kyiv : IZMN [in Ukrainian].

Dembitska, S., Kuzmenko, O., Savchenko, I., Demianenko, V., Hanna, S. (2024). Digitization of the Educational and Scientific Space Based on STEAM Education. Lecture Notes in Networks and Systems, 901 LNNS, (pp. 329–337).

tekhnolohii, yaki mozhut perevernuty biznes (za versiieiu chleniv Rady molodykh pidpryiemtsiv YEC [8 technologies that can revolutionize business (according to members of the Council of Young Entrepreneurs YEC)]. Retrieved from https://mind.ua/publications/20252326-visim-tehnologij-yakimozhut-perevernuti-biznes [in Ukrainian].

Biswas, S., Benabentos, R., Brewe, E. et al. (2022). Institutionalizing Evidence-Based STEM Reform through Faculty Professional Development and Support Structures. International Journal of STEM Education, 9, 36. DOI: https://doi.org/10.1186/s40594-022-00353-z.